Спалахи нових інфекційних захворювань частіше спостерігаються в районах вирубки лісів та насаджень «моноплантацій», згідно з дослідженням, яке вказує на те, що пандемії будуть траплятися частіше зі зменшенням біорізноманіття, пише The Guardian.
Зміна «політики» землекористування є важливим фактором у появі зоонозних вірусів, таких як COVID-19, та інших захворювань, таких як малярія, вважають вчені. Якщо і надалі буде продовжуватися неконтрольована вирубка лісів, це підвищить шанси виникнення нових пандемій.
Однак навіть посадка дерев може збільшити ризик для здоров’я місцевого населення, якщо вона занадто вузько зосереджується на невеликій кількості видів.
Автори дослідження заявили, що хвороби «фільтруються» та блокуються рядом хижаків та конкретним середовищем існування у «здоровому біорізноманітному лісі». Коли такий ліс замінюється «моноплантацією» певного виду рослин, соєвими полями або блоками евкаліпта, інші види відмирають, залишаючи шкідників, щурів та комарів розповсюджувати патогени в середовищах проживання людей. Кінцевим результатом є втрата природного фільтру, який не допускає перехід захворювань від одного виду до іншого.
"Я був здивований, наскільки чіткою виявилася ця закономірність. Ми повинні приділяти більше уваги проблемі вирубки лісів та її впливу на здоров’я людей, тварин та стан навколишнього середовища", - сказав один із авторів дослідження Серж Моран із Французького національного центру наукових досліджень.
Вчені дослідили взаємозв'язок між станом лісового покриву, насаджень та поширенням хвороб у всьому світі, використовуючи статистичні дані міжнародних установ, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я, Світовий банк та інших міжнародних організацій. Дослідження охопило період з 1990 по 2016 рік, урахувавши 3 884 спалахів 116 зоонозних захворювань, які перетнули видовий бар’єр, а також 9 996 спалахів 69 інфекційних захворювань, які передаються такими «посередниками» як комарі, кліщі або мухи.
Вчені помітили, що кількість спалахів зростала з плином часу, тоді як вирубка лісів розширювалася. Сама по собі така кореляція не є прямим доказом причинно-наслідкового зв’язку, оскільки можуть бути задіяні інші фактори, такі як кліматичні зміни. Але автори дослідження підкріплюють свої аргументи кількома посиланнями на окремі випадки, які підкреслюють зв'язок між епідеміями та зміною культури землекористування.
На думку дослідників, вирубка лісів у Бразилії збільшує ризик спалахів малярії. У південно-східній Азії дослідження показали, що вирубка лісу дозволяє комарам Anopheles darlingi частіше передавати захворювання іншим видам тварин. Втрата лісових покривів також була визначена фактором, який спричинив спалах Еболи на заході Африки.
Нове дослідження демонструє, що віруси частіше передаються людям від тварин, якщо тварини живуть в порушених людиною екосистемах, таких як «очищені» від дерев ліси або болота, осушені під сільськогосподарські угіддя або території, очищені для забудови.
Руйнування людиною природного стану екосистем визначається структурою торгівлі та поведінкою споживачів. Чверть глобальних втрат лісів обумовлена виробництвом таких споживчих товарів, як соя, пальмова олія та деревне волокно. Гірничодобувна промисловість додає до цієї проблеми ще й забруднення річок та течій, які життєво важливі для підтримки здорового стану екосистем.
Дослідження показало, що до аналізу ризиків та вигоди нових проектів необхідно додати і аналіз загрози появи нових захворювань.
«Ми повинні враховувати питання охорони здоров’я, розширюючи нові плантації або шахти. Ризики спершу стосуються місцевих жителів, але нові хвороби можуть швидко поширюватися по всьому світу, як це вже продемонструвала ситуація з коронавірусом», - каже Моран.
Дослідник особливо стурбований погіршенням екологічного стану дощових лісів Амазонки. За часів президента Бразилії Жаїра Болсонару вирубка лісів зросла до рівня, якого не спостерігалося більше десяти років, а система охорони здоров'я стала слабкою, зараз країна має найгірший у світі рівень смертності від коронавірусу.
"Усі в галузі охорони здоров'я мають бути стурбовані тим, що відбувається з біорізноманіттям, кліматом та охороною здоров'я в Бразилії. Ситуація там погіршується. Амазонка на межі переломної ситуації ще й через кліматичні зміни, а це погана новина для глобальної екосистеми. Якщо ми досягнемо критичної точки, наслідки будуть небезпечними. Можуть початися неконтрольовані посухи, пожежі і нові пандемії", - сказав Моран.
Серед інших питань, що викликають занепокоєння, - тропічні ліси Конго та південно-східної Азії, а також проекти насадження монокультурних лісів у Китаї, Європі та США.
"Наші результати чітко свідчать про те, що не тільки вирубка лісу відповідає за спалахи інфекційних захворювань, а й відновлення лісів або лісорозведення за рахунок монокультурних насаджень, особливо в країнах поза тропічною зоною", - зазначається в дослідженні.
Зараз Моран працює над більш детальним дослідженням, яке використовуватиме супутниковий аналіз стану лісових покривів для чіткішого вивчення прямих зв’язків зі спалахами інфекційних захворювань. Отримавши більше інформації, за словами вченого, можна буде передбачити майбутні спалахи захворювань та співпрацювати з місцевими громадами для побудови екологічно різноманітних та економічно продуктивних ландшафтів.
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.