Під час президенства Барака Обами у США були проблеми з тим, щоб переконати ворогів, що вони мають на увазі саме те, що кажуть. Тому що дуже часто це було не так.
"Червоні лінії Обами в Сирії часто були зовсім не "червоні". А наші обіцянки протистояти російській агресії і окупації частини України заблукали в глухих вухах Москви. Обама не передав швидко логістичну допомогу і зброю Україні. Наші санкції були обмежені", - пише оглядач Дженіфер Рабін на сторіках лояльної до Демократичної партії газети Washington Post.
Так само, іранці ніколи не вірили у те, що Держсекретар Джон Керрі дійсно може встати і піти з-за столу. Тегеран впевнений, що Вашингтон не буде ризикувати угодою про іранську ядерну програму і вводити нові санкції за незаконне випробування балістичних ракет. Автор зауважує, що Тегеран, як виявилося, праивильно оцінив ситуацію.
Замість того, щоб слухати, що каже Обама, суперники США спостерігали за тим, що він робив. Як зауважив професор Університету Джорджа Мейсона Колін Дуек в 2015 році, іземні держави спостерігали за американськими стратегіями скорочення і згортання.
"Стратегія скорочення передбачає зменшення міжнародних військових витрат і зобов'язань країни. А стратегія згортання означає поступитися реальним чи потенційним ворогам закордоном з надією змінити їхні амбіції і наміри. Обама, очевидно, вірив у придатність цих стратегій для США", - писав Дуек.
Іншими словами, у Вашингтоні не було бажання стримувати агресію ворогів. Тому вороги підвищували свої агресивні дії в Сирії, Ємені, Іраку, Україні тощо.
Дональд Трамп прийшов до влади з обіцянкою, що його будуть поважати у світі. Він цього не сказав, але концепція заміни стратегії скорочення і згортання на стримування не було б нерозумним чи неможливим. Світ вже зрозмів, що без лідерства США він не буде стабільним. Тому вносити зміни в давні позиції Америки вже запізно.
Втім, президент Трамп вже наговорив багато агресивний слів, які непокоять союзників. Потік необміркованих заяв змусили віце-президента Майка Пенса, Держсекретаря Рекса Тіллерсона, міністра оборони Джима Меттіса і сенаторів від обох партій їздити по всьому світу і запевняти друзів Америки, що її президент мав на увазі не те, що сказав. Але не відомо, кому союзники повірили, президенту чи його команді.
Коротше кажучи, стримування означає говорити і робити те, що змусить напружитися чи, принаймні, стане застереженням для ворогів. А Трамп робить і каже речі, які тривожать союзників. Те, що команді доводиться постійно пояснювати слова президента союзникам, лише підкреслює, наскільки непослідовним і ненадійним став Вашингтон. Дружні країни постійно чують змішані повідомлення, і вороги також. До того ж, жорстка риторика до ворогів і до друзів дуже не збалансовані. Коли Трамп говорить про Росію, він незмінно робить позитивні заяви. В заявах про Китай він лише жаліється на торгівлю і нічого не згадує про китайські територіальні амбіції і кібератаки.
Автор зауважує, що не варто дозволяти президенту Трампу говорити про закордонну політику без сценарія, затвердженого Радою національної базпеки і оборони. Це очевидна необхідність. Також ситуацію можуть допомогти виправити ще кілька речей.
По-перше, потрібна реальна політика, а не просто сентименти. Це вимагає впорядкованого процесу, в якому рішення будуть затверджувати в Конгресі, в розвідувальних службах і які буде підписувати президент. До тих пір, поки президент не підпише той чи інший політичний підхід, некваліфіковані політики з Білого дому не повинні з'являтися в ефірі телеканалів і розповідати, що Трамп думає, а що ні.
Також автор радить, що закордонною політикою займався Рада національної безпеки, Держдепартамент і Пентагон. Також треба покласти край розбіжностям між словами і діями Вашингтона.
В часи Обами його погрози і висловлювання "глибокої стурбованості" не були підкріплені діями. Слова Трампа і його соратників не відповідають офіційній позиції США. І це збиває з пантелику як людей всередині Америки, так і американських друзів за кордоном, не кажучи вже про ворогів. З цим треба покінчити.
"Все це зводиться до простої пропозиції: у Трампа насправді є серйозна команда професіоналів у адміністрації, які можуть працювати разом. Він повинен дозволити їм робити свою роботу, а не виправдовувати його скандальні повідомлення в Twitter. Він генерує надто багато непотрібно роботи для них, яка відволікає", - йдеться в статті.
На думку автора, Трамп зможе добитися успіху чи програти у вирішенні внутрішньополітичних проблем. Йому варто зайнятися оподаткуванням чи системою охорони здоров'я. А зовнішню політику йому краще лишити фахівцям, яких він найняв для цього. Союзники США зможуть видихнути з полегшенням.
Раніше видання Le Monde писало, що Україна заважає планам Трампа щодо дружби з Росією. Американському президенту не так і просто пожертвувати нею задля перезавантаження відносин з Москвою. Тому що вона користується підтримкою багатьох діячів у Вашингтоні, в Конгресі, в політичному і військовому істеблішменті. А також тому, що принести її в жертву просто означало б принести в жертву міжнародне право.