З незрозумілих причин президент США Дональд Трамп продовжує хвалити і захищати Володимира Путіна. Лише два дні тому в ефірі Fox News він підтвердив свою повагу до російського президента.
Про це на сторінках Washington Post пише колишній посол США в Росії Майкл Макфол, нагадуючи, про випадок, як Трамп кинувся захищати Путіна і критикувати США, коли журналіст Білл О'Райлі назвав президента РФ "вбивцею".
З одного боку, поясненням цього дивного і безпрецедентного заступництва може послужити бажання нового президента США налагодити відносини з Москвою. Це наївна, але прийнятна зовнішня політика. Більш тривожногою причиною, однак, може виявитися захоплення Трампа ідеями і політикою Путіна. Вірогідно, він мріє відтворити російський підхід до управління державою в США. Це неприйнятно.
"Розуміння методів ПУтіна для консолідації автократії у Росії може допомогти нам зупинити автократичні тенденції у еру Трампа зараз, поки не пізно", - пише колишній американський дипломат.
Як і Трамп, Путін ніколи не брав участі у виборах до того, як став президентом у березні 2000 року. В ті часи мало хто розумів його політичні наміри. Зважаючи на його надто малий політичний досвід, слабку підтимку з боку еліт і розмитий електоральний мандат, більшість оглядачів вважали, що Путін навряд чи змінить політичну систему в Росії і збереже слабку, але діючу демократію. Але ці перші оцінки виявилися помилковими.
Вперше ставши президентом, Путін пообіцяв "зробити Росію великою знову". Для того, щоб виконати цю обіцянку, він вирішив розібратися з економічним крахом, політичним хаосом і беззаконням. Він балотувався як кандидат "закону і порядку". В 1999 році у Росії сталися кілька терористичних атак, у яких були звинувачені чеченці. Хоча насправді цей епізод дуже спірний. Путін пообіцяв побороти тероризм і відновити суверенітет російських кордонів. Потім він вторгся в Чечню і брютальними методами ліквідовував терористів, які захоплювали заручників. В ході таких операцій часто гинули і невинні люди. З Москви і інших великих міст Росії були депортовані етнічні чеченці і інші мусульманські меншини в російські регіони на Кавказі і в Центральній Азії за те, що вони "були схожими на чеченських терористів".
Також Путін оголосив війну ще одному "ворогу держави" - незалежній пресі. Він почав переслідування власника найбільших приватних телеканалів у Росії Володимира Гусинського, в результаті чого він був змушений покинути країну. Кремль взяв під контроль його медіа-бізнес. Те ж саме Путін зробив з мільярдером Борисом Березовським, у якого теж були відібрані телеканали.
В ті часи багато урядовців, бізнесменів, представників політичної еліти і навіть активістів громадянського суспільства виступали проти надмірної реакції. Вони переконували, що Путін повинен відновити порядок. Його захисники говорили, що президент працює над економічним зростанням країни, скорочуючи податки. Завдяки цим "ринковим реформам" Путін завоював підтримку бізнесу і політичних еліт.
"Мої ліберальні друзі в російському уряді в ті часи запевняли, що їм потрібно залишатися на своїх посадах, щоб чинити опір автократичним методам Путіна. Через 16 років після того дехто в російському уряді досі так говорить", - пише Макфол.
Колишній посол США проводить паралель між тим, як Путін діяв на початку свого президенства, і поведінкою Трампа зараз. Новий президент США ніколи раніше не балотувався. Він виставляв себе кандидатом "закону і порядку". Він оголосив про намір скоротити податки, що дало йому підтримку бізнес-кіл. Як і Путін в 2000-му році, він пообіцяв "зробити Америку знову великою". Так само, як Путін відправив російську армію в Чечню, Трамп вже пригрозив відправити федеральні сили в Чикаго. Як і Путін, Трамп і його команда стали ворогами для невдоволених демонстрантів, журналістів і нібито "терористичних" народів. Нещодавно американський президент на сторінці у Twitter назвав своїх опонентів "професіональними анархістами, головорізами і проплаченими демонстрантами". Це звучить дуже в дусі Путіна, коли натовп вийшов на вулиці проти нього в 2011-2012 роках.
Як і у російського президента, головна зброя Трампа - це указ. Ідеологія Трампа - популістських консервативний націоналізм, націлений проти ліберального міжнародного порядку. І це дуже нагадує "путінізм". Більше того, електоральна база Трампа така ж, як і у Путіна. Сам президент США продовжує демонструвати терпимість до автократії російського президента всередині Росії і абсолютну байдужість до його нелюдських вчинків закордоном: в Україні, Сирії чи ще десь. А щойно йому пропонують можливість розкритикувати Путіна, Трамп починає проводити моральні паралелі між США і Росією.
На думку Макфола, схожість лідерів може пояснювати те, чому вони так захоплюються один одним. Екс-посол визнає, що на щастя, ця аналогія не точна. Американські демократичні інститути включно з Конгресом, пресою, урядовими структурами і громадянським суспільством, значно сильніші сьогодні, ніж російські в 2000 році. До того ж, американське суспільство вже продемонструвало, що воно більш готове мобілізуватися, щоб захистити демократію у своїй країні, ніж росіяни 17 років тому.
Але навіть попри це деякі уроки з російського досвіду все ж цінні. По-перше, вони попереджають, що маленькі кроки в бік автократії на початку можуть поставити на чолі країни могутнього автократа згодом. По-друге, варто розуміти, що байдужість і поступливість небезпечні.
Тим часом, видання Bloomberg помітило першу розбіжність у поглядах нової адміністрації Вашингтона і Кремля. Зокрема, Росії не сподобалися слова Трампа про те, що Іран "спонсорує тероризм". Тим часом, видання Die Welt писало, що ідея союзу США з Росією проти ІДІЛ, яку просуває Трамп, аморальна і нерозумна. Москва - не надійний соратник. До того ж, серед її союзників є такі радикальні організації як "Хезболла".