Докази того, що китайський уряд суттєво допомагає Росії у військових діях в Україні — продає країні все необхідне для створення власного озброєння, включаючи мікрочіпи для безпілотників і ракет та верстати — відновили дискусію на Заході про те, як швидко Москва зможе відновити свою сухопутну міць.
Нещодавно загальноприйнята думка полягала в тому, що втрати, яких зазнали російські сухопутні війська у 2022-2023 роках, були досить значними й Росії знадобиться кілька років на відновлення. Сотні тисяч загиблих і втрата двох третин танкових сил призвели до того, що багато хто вважав, що Росія зазнала поразки — принаймні, в короткостроковій перспективі. Єдиною розбіжністю, здавалося, було те, скільки років знадобиться на відбудову, пише Джон Р. Дені, професор-дослідник Інституту стратегічних досліджень Військового коледжу армії США.
Представники урядів Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Польщі вважають, що Путін використовує будь-яку можливість для нападу, не дотримуючись якихось обмежень у часі. Тому для Путіна важливіше, як він оцінює рішучість, спроможність і потенціал Заходу, а не прогнози, коли може статися напад.
"Отже, з урахуванням сумнівів щодо готовності Америки підтримати своїх союзників по НАТО у разі російської атаки, найкращим варіантом для організації в умовах зростаючих ризиків для європейської безпеки є реалізація стратегії "стримування шляхом заперечення",яка полягає в тому, щоб зупинити та відбити спробу нападу на територію союзників, не віддаючи при цьому жодного, або майже жодного, клаптика землі", — зазначає Дені.
НАТО вже частково впровадило цю стратегію. На саміті в Мадриді у 2022 було прийнято рішення про впровадження цієї стратегії.
Але реальність на східному фланзі поки не відповідає цій риториці.
Досягнення такого типу стримування насправді можливе. Країнам потрібно поновити обов’язковий військовий призов, збільшити та поліпшити військові сили НАТО в країнах Східної Європи, а також змінити стратегії протидії російським військовим діям у повітрі. НАТО могло б зробити необхідні кроки під час свого саміту у Вашингтоні 9-11 липня.
НАТО застосовує стримування покаранням (форму стримування, спрямовану на переконання потенційних агресорів у тому, що НАТО завдасть нищівного удару у відповідь у разі нападу на них), захищаючи своїх найбільш вразливих членів — три країни Балтії та Польщу — з 2014 року.
Наприклад, з 2017 року Альянс розмістив по одній багатонаціональній бойовій групі посиленої передової присутності в кожній країні. Проте, оскільки стримування покаранням не може запобігти швидким перемогам агресора, наслідком цього є те, що територія може бути втрачена, принаймні на початковому етапі.
Проте після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і подальшої жорстокої війни НАТО переглянуло свій підхід й зробило кілька кроків для посилення своїх зусиль. Альянс оновив свою структуру збройних сил, запровадивши нову модель збройних сил НАТО, покликану забезпечити більшу кількість військ у вищому ступені готовності, і розмістив багатонаціональні бойові групи в Словаччині, Угорщині, Румунії і Болгарії.
Він також напрочуд швидко інтегрував своїх нових членів — Фінляндію і Швецію. Зважаючи на ці зміни, Альянс також розпочав модифікацію своєї командної структури. Він також погодився розширити свої невеликі бойові групи до розмірів бригад, коли й де це необхідно. Але все це не є стримуванням за допомогою заперечення.
Стримування запереченням не обов'язково означає повсюдну протидію російським військам солдат за солдатом. Воно вимагає, щоб війська залишили безпечні укріплення і вийшли на незнайому "чужу територію", тому зазвичай для успіху наступу необхідне співвідношення три до одного. Задля пом'якшення цієї проблеми НАТО повинна прагнути не допустити, щоб чисельність його військ на сході опускалась нижче співвідношення два до одного або 1,5 до одного.
Загалом це означає, що більшій кількості європейських членів Альянсу, ймовірно, доведеться переглянути свої рішення про відмову від призову до армії, а також більш активно розвивати й активізувати резервні сили, щоб допомогти членам Альянсу досягти необхідної чисельності.
Щодо сил і засобів, то НАТО має посилити свої сили на сході — і не лише "там і тоді, де і коли це потрібно". Альянс повинен нарощувати свої сили як якісно — особливо для протидії специфічним російським наступальним можливостям у сфері непрямого вогню і радіоелектронної боротьби — так і кількісно, щоб відповідати масштабу російської загрози.
"Зараз важливо зробити необхідні кроки для повного впровадження стратегії стримування шляхом заперечення, особливо перед можливими змінами у відносинах Америки з НАТО. І саміт у Вашингтоні є ідеальною можливістю для НАТО, щоб нарешті прийняти цю стратегію", — підсумував Дені.
Раніше агентство Bloomberg писало, що війна в Україні призвела до того, що НАТО не достатньо реагує на загрозу кібервійни та штучного інтелекту. Хоча на минулорічному саміті НАТО у Вільнюсі, Литва, було схвалено більш динамічний підхід і створення віртуальних сил і засобів Альянсу з реагування на кіберінциденти, війна в Україні просто поглинає величезну кількість ресурсів і уваги керівництва Альянсу.