Візит Ангели Меркель у Вашингтон наступного тижня стане одним з найважливіших в її кар'єрі. Німецький канцлер повинна спробувати налагодити надійні відносини з Дональдом Трампом, попри всі зневажливі заяви, які він вилив на її політику.
Меркель не хотіла, щоб їй довелося мати справу з цим викликом. Та разом з тим, він може бути корисним, якщо в результаті відбудеться переосмислення ролі Німеччини у світі.
Про це в редакційній статті пише Financial Times. З часів Другої світової війни німецькі правителі зі зрозумілих причин відмовилися від ідеї, що їхня країна може відігравати роль лідера на світовій сцені. В Бонні, а пізніше у Берліні вважали, що німецька сила повинна діяти через "Європу". Але тепер обмежуватися лише Євросоюзом не можна. Зовнішньополітичні виклики накопичуються: в США президент, який ставить під питання НАТО, в Україні триває війна, біженці йдуть в Європу з Близького Сходу, який руйнується, Британія залишає ЄС, а Туреччина все більше заглиблюється в націоналістичні наративи.
ЄС надто слабкий, а Німеччина надто велика для "Європи", щоб повністю відповідати за сві ці виклики. Водночас, розмови про те, що Німеччина тепер стала моральним лідером Заходу, теж перебільшені. Правда десь посередині. Німеччні потрібен більш образний і напористий підхід до світу, а також оцінка меж, що вона може зробити сама.
Варто почати з питання витрат на оборону. В еру Дональда Трампа і агресивної Росії на чолі в Володимиром Путіним на цю проблему не можна більше закривати очі. Берлін витрачає на армію менше, ніж 1,2% від ВВП, хоча нато вимагає витрачати 2%. Час змінити це і почати виконувати вимогу альянсу до середини 2020-х років. Але при цьому, за згоди союзників, варто витрачати додаткові кошти на вирішення ширших оборонних проблем, а не лише на переозброєння.
Німецька щедрість може допомогти профіансувати більш широку прикордонну політику ЄС, а також створення центрів для біженців, які дозволять стабілізувати потік іноземців з Північної Африки. Ідея створення "європейської армії" лишається популярною в Німеччині. Але глибока війська інтеграція - нереалістична мета в той час, коли країни ЄС розділені через ключові проблеми зовнішньої політики. Зараз було б краще докладати більше зусиль до втілення більш практичних справ, таких як створення спільної політики ЄС щодо закупівель зброї, яка б спростила співпрацю між арміями країн союзу.
Перед Німеччиною також стоять важливі дипломатичні виклики. В питанні Brexit уряду Меркель варто збалансувати збереження єдності ЄС з більш широкими інтересами в питанні важливих економічних і стратегічних відносин з Великою Британією. Існує загроза того, що нинішня мантра про необхідність покарати британців за вихід з ЄС, може призвести до конфронтації Лондоном після Brexit, яка зроюить Німеччину біднішою і менш захищеною.
Коли йдеться про Росію, Німеччина вже вчинила сміливо, очоливши зусилля ЄС із втілення санкцій, які були запроважені через російську агресію проти України. Небезпека в тому, що нова політика США виб'є землю з під ніг Меркель. Канцлеру варто використати свій візит у Вашингтон, щоб переконати нову американську владу зберегти санкції до тих пір, поки Росія не лишить Україну в спокої. В той час, коли американська політика щодо Росії переживає хаос, її голос Меркель зіграти важливу роль.
В більш широкому сенсі, Німеччина може допомогти зберегти міжнародну засновану на правилах систему. В той час, як адміністрація Трампа схиляється до спокуси проігнорувати правила СОТ і обійти ООН, Меркель може виступити в ролі чемпіона глобальної торговельної системи і міжнародного закону.
Виклики, які постали перед Меркель - від Москви до Близького Сходу і від Вашингтона до Лондона - бентежать. Але у Німеччини є дві важливі речі: сильна економіка і міжнародна повага.
Раніше лояльне до Демократичної партії США видання Washington Post писало, що Німеччина відчуває потребу в розвитку армії в еру Трампа. Німецькі війська, а також менші контингенти бельгійських, нідерландських і норвезьких сил, прибули в балтійську країну, щоб послати сигнал Путіну від Європи: "Тримайся подалі!". У свою чергу, Москва намагається використати темні сторінки минулого Німеччини у пропаганді, щоб зупинити розвиток німецької армії.
Раніше видання The Economist писало, що Німеччина обережно розмірковує над створенням ядерної зброї. Німецький професор Максиміліан Терхалле вважає, що Німеччина, Польща чи країни Балтії не можуть повністю розраховувати на допомогу Франції чи Британії в разі аргерсії Росії. І саме тому Берліну час подумати про власні ядерні сили або створення такого арсеналу спільно з сусідами.