Велика кількість світових компаній не досягає власних цілей у боротьбі зі зміною клімату. Про це повідомляє BBC з посиланням на дослідження New Climate Institute.
Google, Amazon, Ikea, Apple та Nestle належать до тих, хто не встигає підлаштуватись до нових умов, стверджує дослідження. Компанії зазнають значного тиску з боку споживачів, які все більше надають перевагу екологічно чистим продуктам.
Деякі зазначені у звіті компанії повідомили, що вони не згодні з використаними методами дослідження, і заявили, що готові вжити необхідні заходи для стримування зміни клімату.
У звіті йдеться, що на зазначені в ньому корпорації припадає 5% глобальних викидів парникових газів. Це означає, що, хоча дані компанії й мають величезний вуглецевий слід, вони володіють значним потенціалом стати лідерами у боротьбі із глобальним потеплінням.
«Разюче пришвидшення виконання корпоративних кліматичних зобов’язань у поєднанні з роздробленістю підходів означає, що зараз набагато складніше, ніж будь-коли раніше, відрізнити справжнє лідерство щодо захисту клімату від безпідставних заяв», – йдеться у дослідженні.
Автор звіту Томас Дей зазначив, що першочергово його команда хотіла дослідити передові практики зі збереження довкілля в корпоративному світі, однак науковці були відверто здивовані та розчаровані «чесністю» тверджень компаній загалом.
«Ми ставимо амбітні цілі, тому що знаємо, що зміна клімату є серйозною проблемою, яка потребує нагальних дій. Як частина нашої мети з досягнення нульового рівня викидів вуглецю до 2040 року Amazon розробляє спосіб забезпечення виробництва за рахунок 100% відновлюваної енергії до 2025 року», – виголосила у своїй заяві Amazon.
«Ми схвалюємо перевірку наших дій та зобов’язань щодо зміни клімату. Однак у Моніторингу корпоративної кліматичної відповідальності (CCRM), проведеному New Climate Institute, бракує розуміння нашого підходу до проблеми та містяться значні неточності», – так дослідження прокоментувала компанія Nestle.
Моніторинг корпоративної кліматичної відповідальності проводили некомерційні організації New Climate Institute та Carbon Market Watch. У ньому розглядалися публічно оголошені стратегії компаній щодо скорочення викидів парникових газів з метою досягнення чистого нуля.
Чистий нуль, якого, за словами вчених, світ має досягнути до 2050 року, аби обмежити глобальне потепління, означає припинення збільшення кількості парникових газів в атмосфері. Задля цього необхідно максимально скоротити викиди, а також збалансувати ті, що залишилися, за допомогою видалення еквівалентної кількості із навколишнього середовища.
Компанії ставлять свої власні цілі. Наприклад, Google та Ikea обіцяють стати «кліматично-позитивними» до 2030 року.
Викиди можуть бути наслідком чого завгодно: від транспортування товарів, до використання енергії на фабриках та в магазинах. Вуглецевий слід вирощування сільськогосподарських культур або вирубування дерев також враховується.
Дослідження дало кожній фірмі місце в рейтингу «чесності». Було виявлено, що деякі з них відносно результативно скорочують викиди, але всім корпораціям ще є куди рости: жодній не було присвоєно оцінку «висока доброчесність».
Дослідження розглядало такі аспекти, як щорічне звітування про кількість викидів, надання розбивки джерел їх походження та донесення інформації в зрозумілий спосіб.
Автори моніторингу дійшли висновку, що загалом існуючі стратегії в разі їх впровадження зменшать викиди не більше ніж на 40%, а не на заявлені 100%, які маються на увазі під терміном «чистий нуль».
Лише 3 з 25 компаній чітко зобов’язалися усунути 90% викидів вуглекислого газу зі свого виробництва та ланцюгів поставок – це Maersk, Vodafone і Deutsche Telekom.
Те, як підприємства говорять про свої кліматичні зобов’язання, також є великою проблемою, говориться в дослідженні.
«Існує великий розрив між тим, що виголошують компанії, і дійсністю. Споживачам, імовірно, важко знайти правду. У амбітних заголовках компаній занадто часто бракує реального змісту. Навіть корпорації, які працюють відносно добре, перебільшують свої досягнення», – зазначає Томас Дей.
Також дослідник, чия команда тижнями вивчала документи, сказав, що звичайній людині, яка намагається, наприклад, вибрати меблі, техніку або купити їжу в супермаркеті, буде важко прийняти зважене рішення.
Однією з найбільш суперечливих сфер були викиди, які з'являються в результаті діяльності, опосередковано пов'язаної з компанією.
Наприклад, у звіті вказано, що 70% кліматичного сліду Apple створюється за рахунок викидів на початкових етапах надання послуг, включаючи споживання електроенергії споживачами, які використовують телефони, ноутбуки та інші продукти Apple.
Багато компаній не включили ці викиди до своїх кліматичних планів.
Ikea повідомила, що вітає «діалог і ретельний аналіз» кліматичних зобов'язань і цілей корпорацій, щоб переконатися, що вони «узгоджені з правилом про 1,5°C».
«Хоча ми маємо різні точки зору на деякі елементи цього звіту, ми підтримуємо зовнішній аналіз нашого прогресу та розпочали продуктивний діалог з New Climate Institute, щоб з’ясувати, як ми можемо суттєво покращити наш підхід», – відреагувала на дослідження компанія Unilever.
«Ми чітко визначаємо сферу наших кліматичних зобов’язань і регулярно повідомляємо про наш прогрес у щорічному екологічному звіті, де наші дані про енергію та викиди парникових газів затверджує Ernst & Young», –прокоментувала дослідження Google.
На момент публікації компанія Apple не відповіла на запит про коментар.
Моніторинг корпоративної кліматичної відповідальності продовжить оцінювати зобов’язання компаній, оприлюднюючи результати щорічно.
Повний список проаналізованих компаній включає 35 корпорацій, а саме: Maersk, Apple, Sony, Vodafone, Amazon, Deutsche Telekom, Enel, GlaxoSmithKline, Google, Hitachi, Ikea, Vale, Volkswagen, Walmart, Accenture, BMW Group, Carrefour, CVS Health, Deutsche Post DHL , E.On SE, JBS, Nestle, Novartis, Saint-Gobain, Unilever.
Коли американський кліматолог Кай Корнхубер гуляв по Нью-Йорку цієї зими, у нього з’явилося тривожне відчуття, адже погода була дуже теплою для цієї пори року. Унаслідок зміни клімату тепліші зими спостерігаються по всьому світу, і це призводить до серйозних наслідків, пише The Guardian.