18 листопада, через кілька годин після того, як два кабелі зв'язку були пошкоджені в Балтійському морі, 30 кораблів НАТО і чотири тисячі військовослужбовців вийшли в ті ж води для участі в одних із найбільших військово-морських навчань у Північній Європі, пише Reuters.
12-денні навчання Freezing Winds були частиною намагань посилити захист інфраструктури у водах, через які проходить 15% світового судноплавства і які стають дедалі більш вразливими до диверсій.
Балтійське море “межує” з вісьмома країнами НАТО і Росією. З 2022 року, коли РФ розпочала повномасштабну війну проти України, сталось щонайменше три інциденти можливих диверсій проти понад 40 телекомунікаційних кабелів і критично важливих газопроводів, які проходять через Балтійське море.
“НАТО посилює патрулювання ... Члени Альянсу інвестують в інноваційні технології, які можуть допомогти краще захистити ці об'єкти”, - сказав речник Об'єднаного морського командування ОЗС НАТО Арло Абрахамсон.
Проте легкість, з якою корабельний якір може перерізати кабель, в поєднанні з часто небезпечними морськими умовами, робить реальне запобігання таким атакам майже неможливим.
Витративши роки на знешкодження мін часів Другої світової війни на дні Балтійського моря, НАТО намагається перепрофілювати свій мінно-пошуковий флот, що складається з шести кораблів, на моніторинг підозрілої підводної активності за допомогою встановлених гідролокаторів, які сканують морське дно, дронів і водолазів-спеціалістів.
Але ці можливості все ще обмежені.
Джерела Reuters в органах безпеки повідомляють, що китайський суховантаж Yi Peng 3, який вийшов з російського порту Усть-Луга 15 листопада, “відповідальний” за розрив двох підводних кабелів у економічних водах Швеції між 17 і 18 листопада.
Станом на понеділок, 2 грудня, судно стояло в економічних водах Данії під наглядом кораблів країн НАТО, після того, як Швеція закликала його повернутися для проведення розслідування. Деякі політики заявили про диверсію, але жодна інстанція не надала доказів того, що дії судна були навмисними.
Китай сказав, що готовий допомогти в розслідуванні, в той час як його союзник — Росія заперечує свою причетність до будь-яких інцидентів з інфраструктурою в Балтійському морі.
Цей випадок схожий на минулорічний інцидент, коли китайське судно NewNew Polar Bear пошкодило газопровід. Китай давав подібні обіцянки допомогти, але минув уже рік, а фінські та естонські слідчі все ще не надали висновків.
Пошкодження кабелів — не щось нове. За даними експертів, щороку у світі пошкоджується близько 150 кабелів. Телекомунікаційні кабелі, лінії електропередач і газопроводи в мілководному Балтійському морі особливо вразливі через дуже інтенсивний рух суден, пояснювала американська дослідницька компанія TeleGeography.
Якщо буде доведено, що будь-який з нещодавніх інцидентів є диверсією з боку іншої країни, це означатиме повернення до такого типу війни, якого не було десятиліттями.
Генерал-лейтенант Ганс-Вернер Вірманн, який до березня очолював групу з координації підводної інфраструктури в штаб-квартирі НАТО, сказав, що жоден трубопровід чи кабель не може охоронятись постійно.
“Правильною відповіддю на такі гібридні атаки є стійкість”, - пояснив він, додавши, що компанії вже прокладають кабелі, аби додати “запасні маршрути”, які дозволять критично важливим елементам інфраструктури продовжувати працювати, якщо один кабель буде перерізаний.
Для протидії потенційній загрозі Альянс в травні відкрив у Лондоні Морський центр безпеки критичної підводної інфраструктури (CUI), який має на меті нанести на карту усю критичну інфраструктуру в контрольованих НАТО водах і виявити слабкі місця. На балтійському узбережжі Німеччини в жовтні відкрився багатонаціональний військово-морський штаб, покликаний захищати інтереси членів НАТО у морі.
Центр морських досліджень і експериментів Альянсу в Італії запускає програмне забезпечення, яке поєднуватиме приватні і військові дані, а також інформацію з радарів, супутників, системи автоматичної ідентифікації суден (AIS) і технологій з розподіленим акустичним зондуванням (DAS), яке приватні телекомунікаційні компанії використовують для локалізації обривів своїх кабелів.
На тлі посилення актуальності захисту інфраструктури у Балтійському морі прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск пропонував ідею програми морського патрулювання, подібної до місій повітряного моніторингу, які здійснюють члени НАТО.