Міжнародна миротворча місія KFOR на чолі з НАТО демонтувала останні блокпости і барикади на півночі Косова, поклавши кінець блокуванню доріг і пунктів перетину кордону з Сербією. Про це повідомляє Euractiv.
Ситуація на півночі Косова погіршилась за останній місяць на тлі запланованої заборони на сербські номерні знаки, масового звільнення етнічних сербів з косовських установ, запланованих, але потім відкладених виборів, а також арешту сербського поліцейського за звинуваченням у нападі на приміщення Центральної виборчої комісії. Після цього його було переведено під домашній арешт, що значно зменшило напруженість.
29 грудня, після втручання ключових міжнародних зацікавлених сторін, серби почали розбирати барикади, і деякі із заблокованих прикордонних переходів були знову відкриті.
Ці зусилля були здійснені відповідно до мандату KFOR, наданого ООН на підставі Резолюції Ради Безпеки, з метою досягнення безпечного і захищеного середовища та свободи пересування на благо всіх громад, що проживають у Косові.
«Розбирання барикад відбулося після інтенсивних зусиль країн НАТО і ЄС, спрямованих на розрядку напруженості, за ключової підтримки KFOR і очолюваної ЄС місії з верховенства права (EULEX). Демонтаж останніх блокпостів був проведений у швидкий, безпечний і надійний спосіб з метою уникнення інцидентів та інших ризиків для місцевої безпеки», - йдеться в заяві НАТО.
Речниця НАТО Оана Лунгеско у своєму твіттері додала, що сили KFOR залишаються пильними і мають можливості та особовий склад для продовження виконання свого мандату, визначеного ООН.
У прес-релізі Альянсу також додається, що НАТО продовжує підтримувати діалог між Сербією і Косово як основну платформу для пошуку рішення, що поважає права всіх громад, і для побудови тривалого миру і безпеки в усьому регіоні.
Також у четвер, 5 січня, офіційний представник НАТО повідомив, що з боку Косова не було офіційного запиту на збільшення персоналу і військ після того, як прем'єр-міністр Альбін Курті заявив, що це було б корисно.
«Істотне збільшення кількості солдатів і військової техніки НАТО в нашій країні поліпшило б безпеку і мир в Косово і в усьому західнобалканському регіоні», - сказав раніше Курті.
Що стосується питання напруженості на півночі Косова, Курті зазначив, що він не боїться, але стурбований, тому що з Сербією завжди існує ризик. За його словами, небезпека полягає в тому, що Сербія не змінила свого ставлення до Косова, і за минулий рік уклала три важливі угоди з Росією.
Курті пояснив, що ці три угоди включають закупівлю найдешевшого газу в Європі та координацію зовнішньої політики.
«Я не знаю, що ще має статися, щоб зрозуміти, з якою Сербією ми маємо справу. Ми повинні стояти разом проти більш агресивної і ворожої Сербії, ніж будь-коли з моменту проголошення незалежності, замість того, щоб шукати недоліки в багатостраждальному Косові», - сказав він.
Косово проголосило незалежність у 2008 році. Водночас Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає половина країн ООН, зокрема, США та більшість країн ЄС та НАТО. Україна та РФ не визнали незалежність Косова.
Розвиток чергового кола дестабілізації в північних районах Косова ще раз продемонстрував, що Росія продовжує свою гру на Західних Балканах. Її мета — не тільки намагання «не відпустити» Сербію до ЄС, а й дестабілізація всього регіону. А президент Сербії Александар Вучич вочевидь не бажає робити вибір між Москвою і Брюсселем, — так зручніше. Попри бряжчання зброєю, з погляду здорового глузду, а не учня досвідченого провокатора Путіна, справжній casus belli у всіх випадках загострення Белградом відносин із Косовом побачити важко. Чому? Читайте у статті Володимира Цибульника «Загострення між Сербією та Косовом: шостий крок Вучича до війни».