Ексзаступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов вважає, що якщо влада Казахстану не розслідує акти насильницьких січневих протестів - це матиме негативні наслідки для усієї країни в майбутньому у політичному та економічному планах. Свою точку зору він пояснив в колонці для УП.
"Відмова від неупередженого повного розслідування всіх актів насильства, скоєних під час масових протестів у Казахстані, може тривалий час укорінити недовіру між народом та інститутами державної влади. У цьому випадку Казахстан ризикує надовго втратити національну згоду, перетворитися на політично нестабільну державу та підірвати своє економічне благополуччя в майбутньому", - пише Мамедов.
Він нагадав, що подібна ситуація в Україні у 2013 році переросла у ще масовіші протести, під час яких померли десятки людей, а Віктор Янукович втік. Через нерозслідування насилля на Майданні українці почали менше довіряти наступним президентам та державним інститутам.
"Якщо ж насильству у цих зіткненнях не дається повна об'єктивна та невідкладна правова оцінка, шлях до національної єдності стає ще довшим. Державна влада в таких випадках довго і важко відновлює свою легітимність, а політична влада безповоротно втрачає довіру до себе", - пояснює Мамедов.
Він також зазначив, що у випадку, коли усі сторони зацікавлені у примиренні, для здійснення незалежного розслідування існує окремий механізм - перехідне правосуддя.
"У таких ситуаціях, як зараз у Казахстані, можливо і корисно використати інститут гібридних (змішаних) судів. Йдеться про такі спеціально створені суди, які включають таку сторону, яка користується авторитетом і довірою у громадян. Наприклад, це можуть бути судді міжнародних судів або авторитетні судді інших країн, що характеризуються зразковою правовою системою та відсутністю інтересів на території цієї держави. Цей інструмент здатний забезпечити довіру до процесу правосуддя", - зазначив Мамедов.
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, люди вийшли з вимогою знизити ціни на газ, що виросли майже вдвічі. 4 січня протести охопили всю країну, а вимоги протестуючих розширилися до політичних: боротьба з корупцією, підвищення рівня життя, уникнення влади клану Назарбаєва, повне перезавантаження влади.
Докладніше про те, що відбувається на «острівці стабільності» Центральноазіатського регіону, і про ціну, яку доведеться заплатити казахстанському президентові за участь іноземних солдатів у заспокоєнні країни, – читайте у статті Володимира Кравченка "Чи врятують російські "миротворці" Токаєва: що відбувається в Казахстані№ у ZN.UA.