UA / RU
Підтримати ZN.ua

Макрон дистанціюється від ідей 1968 року, які гальмують успіх Франції у світі – експерт

Те, що в 1968 році, сприймалося як революція і прогрес, сьогодні перетворилося на глуху оборону укорінених за останні десятиліття соціальних привілеїв.

Єлисейський палац відмовився від плану святкування 50-річного ювілей подій травня 1968 року, оскільки революційний каток реформ президента Еммануеля Макрона протистоїть тим ідеям 1968 року, які, на його думку, гальмують успіх Франції в сучасному глобалізованому світі, пише у своїй статті для DT.UA Надія Коваль (Центр міжнародних досліджень Дипломатичної академії України).

Як зазначається в матеріалі, події 1968 року залишили глибокий слід. Вони дали поштовх розвитку нових суспільних і трудових відносин, починаючи з практичних речей, наприклад, розширення обсягу державних послуг, допуску профспілок безпосередньо на підприємства, підвищення мінімальної заробітної плати. На рівні ж більш тонких матерій мова йшла про тріумф духу свободи і рівності, звільнення особистості, свободу слова, боротьбі за права робітників, мігрантів, меншин як нової політичної повістки дня.

Сьогодні реформи Макрона у Франції зустрічають опір. Зокрема, з початку квітня залізничники оголосили тримісячний страйк, під час якої кожні два дні через три серйозно обмежують рух поїздів і приміських електричок. Паралельно тривають студентські акції протесту: привід - плани уряду ввести вступні іспити в університети.

Чинити опір протестам президенту Макрону допомагає той факт, що його реформи втілюють підтриману виборцями програму, яка дозволила йому перемогти суперників і провести в парламент новостворену партію, забезпечивши їй комфортну більшість.

За підрахунками французької преси, проведеним до першої річниці президентства Марона, зараз близько 140 реформаторських ініціатив з приблизно 350 обіцяних або здійснені, або, принаймні, розпочаті.

З того, що вдалося зробити, нерідко завдяки прискореній законодавчій процедурі президентських декретів, слід згадати зміни в трудовому законодавстві, які послабили вплив профспілок, спростили найм і звільнення працівників; податкову реформу, яка полегшила тиск на великий бізнес; обмеження можливостей для корупції та непотизму для державних службовців і депутатів; імміграційну реформу тощо, відзначається в матеріалі.

Детальніше про реформи Еммануеля Макрона та ідеі 1968 року читайте в матеріалі Надії Коваль в матеріалі "Французький травень" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".