Дезінформація поширюється настільки швидко у соцмережах, як і вірус серед людей. У березні 2020 року більш ніж чверть найпопулярніших відеороликів на YouTube, пов’язаних з COVID-19, містили оманливі заяви. Ці відео отримали понад 60 мільйонів переглядів у всьому світі, пише The Guardian.
ВООЗ навіть була змушена «руйнувати» всі міфи та боротися з дезінформацією про коронавірус.
Дослідники Кембриджського університету провели Інтернет-опитування, яке показало, що близько 15% респондентів із Великої Британії вважають, що «пандемія коронавірусу є частиною глобальних зусиль щодо забезпечення обов'язкової вакцинації», тоді як 9% вірять, що «нова мережа 5G може зробити людей більш сприйнятливими до вірусу».
Дослідники кажуть, що найважливішим фактором, пов'язаним зі стійкістю до дезінформації, є «інформаційна грамотність». Вміння орієнтуватися у потоці даних та «інформаційна грамотність» серед населення може допомогти людям критично аналізувати сумнівні заяви, що циркулюють у соціальних мережах.
Тим часом дослідження показали, що ефективною стратегією є попередження про можливу дезінформацію. Але водночас, треба обережно ставитися до того, у які теорії змови вірять люди.
Дезінформація може мати реальні негативні наслідки. Кембриджські дослідники виявили, що збільшення за шкалою сприйнятливості до дезінформації корелювало зі зростанням недовіри людей до вакцинації проти коронавірусу.
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.