UA / RU
Підтримати ZN.ua

Лише узгоджена політика Заходу буде правильною реакцією на підйом Китаю — FT

Щоб протистояти агресивному зростанню Пекіна, США та іншим демократичним союзникам потрібна послідовна політика.

Америка тепер отримала нового президента, адже вчора відбулася інавгурація Джо Байдена, що обіцяє нове майбутнє для США. Однак, Заходу потрібна нова політика відносно Китаю вже зараз. Відносини між Вашингтоном і Пекіном формуватимуть геополітичний ландшафт протягом десятиліть. Адміністрація Джо Байдена повинна використати можливість встановлювати параметри майбутнього між Заходом та Китаєм, пише Financial Times.

Питання, яке найчастіше виникає щодо Китаю, полягає в тому, чи розглядає Захід Пекін як економічного партнера чи потужного суперника. Протистояння між меркантилізмом та стратегічною конкуренцією не дало розумного балансу. Переможцем став Пекін, який сьогодні наполегливо намагається досягти першості.

Інавгурація Байдена - це момент для США та інших демократичних країн, який дозволить їм об’єднатися навколо нового підходу. Нинішній курс Пекіна - репресії в Гонконгу, порушення прав уйгурів у Сіньцзяні, агресивна політика щодо Тайваню, сутички на кордоні з Індією та економічні санкції проти Австралії, відкриває підґрунтя для агресивної політики Заходу відносно Пекіна. Однак жорсткіша позиція сама по собі не є хорошою стратегією.

Більш корисною відправною точкою є послідовність та узгодженість. Потрібен набір політики - економічної, дипломатичної та військової, які рухаються в одному напрямку. Колишній президент США Дональд Трамп хвалився, що він проводив виправдану жорстку політику відносно Китаю. Насправді, войовничі настрої зіштовхнулися із зусиллями екс-президента США задовольнити свою політичну базу. Як зазначив його радник з національної безпеки Джон Болтон, зовнішня політика Трампа стосувалася його передвиборчої кампанії.

Нова адміністрація президента США повинна прагнути до узгодженої політики відносно Китаю. Зусилля Китаю щодо контролю над Південно-Китайським морем не можна відокремити від змагання за лідерство у цифрових комунікаціях 5G та розвитку штучного інтелекту. Контроль над технологіями чи китайськими компаніями, що працюють на Заході, не може бути заручником торговельних відносин. Крім цього, неминуча конкуренція повинна дати простір для співпраці з питань глобальної політики, таких як зміна клімату та пандемія коронавірусу.

Вибір Байденом досвідченого зовнішньополітичного чиновника Курта Кемпбелла на роль радника з питань відносин із Азією передбачає, що президент має намір переосмислити стосунки Америки та Китаю. Але Кемпбелл - грізна фігура з багаторічним досвідом роботи в Азії, і він готовий переконатися в тому, що різні агенції Вашингтона рухаються в одному напрямку.

Він не знайде магічної формули - завжди буде напруга між стратегічним суперництвом та економічною взаємозалежністю. Економічне відділення від Китаю здається гарною стратегією лише на перший погляд, але така політика зруйнує розвиток економіки США.  

Нестабільна односторонність Трампа дала Європі та азіатським союзникам Америки вільний простір. ЄС з одного боку вважає Китай стратегічним конкурентом, але утримується від усього, що може завдати шкоди європейському експорту. Вийшовши з торговельного пакту про Тихоокеанське партнерство, Дональд Трамп фактично передав регіональне економічне керівництво китайському лідеру Сі Цзіньпіну.

На перший погляд, нова адміністрація президента США буде боротися за те, щоб європейці застосували більш стійкий підхід. Але ЄС навряд чи надіслав обнадійливе повідомлення, коли оголосив про односторонню інвестиційну угоду з Китаєм до інавгурації Байдена. З іншого боку, політика ЄС зовсім скоро зміниться, адже німецький канцлер Ангела Меркель покидає посаду.

У своїй статті цього місяця Кемпбелл виклав стратегічну мету Америки відновити стійкий баланс сил у Східній Азії. Китай відмовився від ролі відповідальної сторони в системі, заснованій на правилах, тому Вашингтону знадобляться "сильні коаліції як союзників, так і партнерів", щоб контролювати силу Пекіна.

Інтереси Токіо та Сеулу повинні говорити самі за себе. І європейці вже не можуть дозволити собі розкіш розглядати амбіції Китаю як американську проблему. Велике суперництво між США та Китаєм стало нерозривно пов'язаним у боротьбі за технологічне панування. Європа повинна зробити вибір. Стратегія Пекіна щодо Заходу полягає у намаганні розділити союзників. Відповіддю Заходу має бути узгоджена політика, резюмує видання.

Читайте також: Китай ввів санкції проти членів адміністрації Трампа і Помпео

Що робити зі зростанням Китаю -  є найбільшим геополітичним викликом, з яким зіштовхнуться усі західні демократії в 2021 році, при цьому, жодна з демократичних країн досі не має послідовної відповіді на це питання. До того ж, Китай став перешкодою на шляху до відновлення відносин Європи та США. Вплив Китаю стрімко зростає у всьому світі. За прогнозами, до 2028 року Пекін наздожене США як найбільшу економіку.