UA / RU
Підтримати ZN.ua

Лідер опозиції Сирії розповів про зміну ставлення Росії до Асада

За його словами, Москва більше не наполягає на тому, щоб нинішній президент лишився на своїй посаді.

Лідер опозиції Сирії оголосив, що Москва більше не підтримує Асада. Ілюстрація

Лідер опозиції Сирії оголосив, що Москва більше не підтримує Асада. Ілюстрація

Лідер однієї з головних сирійських опозиційних груп Халед Ходжа оголосив, що Росія більше не хоче, щоб Башар Асад лишався президентом Сирії.

Про це він сказав у Москві на прес-конференції після зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Ходжа зауважив, що "керівництво Росії не вірне Асаду", але наголошує на необхідності збереження територіальної цілісності Сирії.

В цей же час, експерти сумніваються у значенні сигналу від Кремля, який озвучив Ходжа. З одного боку, це може означати, що російська влада готова до зрушень у переговорах міжнародної спільноти щодо вирішенні конфлікту в Сирії.

А з іншого – Москва, можливо, дурить сирійських опозиціонерів з метою отримати їхню підтримку. Адже саме російська сторона впродовж чотирьох років війни в Сирії надавала військову і політику підтримку режиму Башара Асада, критикуючи Захід за наміри його усунути від влади.

Видання Wall Street Journal писало, що Путін відволікає увагу від України за допомогою Сирії. З часів поїздки Держсекретаря США Джона Керрі в Сочі на зустріч з президентом Путіним і головою МЗС Росії Сергієм Лавровим, головною темою в американсько-російських відносинах стали Сирія і Іран, а про Україну фактично забули.

"Вдаючи, що Путін відіграє важливу роль на Близькому Сході, Путін відволікає увагу від руйнацій, які він завдає Україні. Питання лише в тому, скільки знадобиться часу, щоб влада США це помітила", - йдеться в статті.

Сьогодні на сторінках New York Times болгарський експерт Іван Крастєв писав, що Захід неправильно розуміє Путіна. Європейці і американці пропускають повз увагу ментальність "судного дня", яка нині охопила російську політичну еліту. Щоб зрозуміти поведінку Росії, варто більше дивитися на розпад СРСР, ніж на зміну цінностей і геополітичні інтереси.