UA / RU
Підтримати ZN.ua

Криза в Греції підтверджує небезпеку від популістів при владі – The Times

Радикальні ідеології не здатні врятувати економіку від непрофесійності уряду, який звинувачує у своїх помилках когось за кордоном.

Популіст Ціпрас змусив греків страждати більше, ніж вимоги ЄС щодо реформ. Ілюстрація

Популіст Ціпрас змусив греків страждати більше, ніж вимоги ЄС щодо реформ. Ілюстрація

Економічна криза в єврозоні, яка почалася в 2010 році, окрилила радикалів у Європі, які за допомогою лише популістських гасел здобули симпатію виборців. Саме так грецькі ліві з партії "Сіріца" перемогли на виборах у січні цього року. Але за короткий термін свого правління вони змогли швидко скерувати Грецію до бідності і політичної ізоляції.

Про це в редакційній статті пише видання The Times, зауважуючи, що грецькі економічні проблеми можуть стати уроком для виборців у інших країнах єврозони, в яких теж зростає популярність пустослівних політиків. Досвід Греції продемонстрував, наскільки небезпечні популісти при владі для розвитку і благополуччя країн.

Видання пише, що громадянам Іспанії доведеться пройти випробування на виборах у листопаді, на яких дві най впливовіші партії країни будуть змагатися з лівими радикалами з партії Podemos. Ця політична сила з'явилася лише 18 місяців тому, але, попри брак фінансування, швидко здобула популярність і продемонструвала хороші результати на місцевих виборах. Тепер у неї є всі шанси пройти в парламент у складі лівої коаліції. Лідер партії Пабло Іглесіас в інтерв'ю The Times хвалив політику грецької "Сіріци", шотландської "Національної партії", ірландської Шинн Фейн і критикував колишнього британського прем'єра Тоні Блера.

"Podemos і "Сіріца" радикальні ліві партії, але було би точніше назвати їх популістами протестів. Це пояснює їхню співпрацю з правими радикалами, а також референдум щодо вимог до Єврогрупи кредиторів, який оголосив прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас", - йдеться в статті.

Видання пише, що на грецький прем'єр хоче, аби європейські платники податків, які не будуть голосувати на його референдумі, заплатили за проблеми Греції. Європейські кредитори пропонували Афінам допомогу в обмін на розумні реформи і ощадливість. Але Ціпрас відкинув їх і влаштував своїй країні ще гірші умови, ніж вимагали в ЄС. Він зупинив роботу всіх банків, заморозив рахунки греків і скерував економіку на шлях краху.

При цьому економічні проблеми Греції цілком прозорі. Вона роками споживала більше, ніж виробляла. Різниця між імпортом і експортом становить 14% від ВВП. Це не помилка капіталізму, а некомпетентність урядів, які не змогли забезпечити фіскальну дисципліну в країні. Ліві і праві популісти пропонують вирішити цю проблему, звинувачуючи у її появі когось за кордоном.

Іспанія так само пережила серйозні економічні проблеми, але через інші причини. Її економічне зростання базувалося на фінансовій "мильній бульці", яка врешті-решт луснула. Мадрид все ж таки впорався труднощами завдяки методу, який варто було б перейняти і Греції. Країна повинна виробляти більше, ніж споживати. Іспанії вдалося за період з 2009 до 2014 року скоротити імпорт і збільшити експорт на 30%. Завдяки цьому вона стала на шлях відновлення економіки.

"Ідея підвищення якості життя за допомогою заміни капіталізму на націоналізм виглядає потворно. Вона неправильна і приклад Афін це підтверджує", - йдеться в статті.

Після провалу переговорів з кредиторами на вихідних прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас анонсував проведення референдуму в країні у неділю, 5 липня, щодо пропозицій міжнародних кредиторів. Громадяни Греції повинні будуть відповісти на референдум: згодні вони чи ні з підвищенням податків і скороченням пенсійного фонду на 8 млрд євро, чого вимагають ЄС, ЄЦБ і МВФ.

17 червня, Центральний банк Афін у доповіді заявив, що провал угоди з кредиторами призведе до неконтрольованого кризи" в країні, який може привести до виходу Греції з єврозони, і, швидше за все, з ЄС. При цьому згідно з даними опитування інституту вивчення громадської думки GPO, майже 70% греків хочуть залишитися в єврозоні. Крім того, близько 68% респондентів переконані, що, незважаючи на протиріччя, Афіни все-таки погодяться з умовами кредиторів.

У вівторок стало відомо, що Греція в переговорах з міжнародними кредиторами пішла на поступки, але вони не повинні вплинути на трудові права, і не стануть причиною жорсткої економії. При цьому, як повідомляє Bloomberg, у Ципраса залишилося 48 годин для укладення угоди з кредиторами.

Детальніше про стан грецької економіки читайте в статті Катерини Зарембо для DT.UA "Грецька драма для Європи".