Це було лише питанням часу. Ні на секунду ні в кого не було сумнівів про те, що в Росії протести у Вірменії назвуть чварами США.
"Посольство США у Вірменії бере активну участь у нинішніх подіях у Єревані. Вірменія опинилася за крок до збройного перевороту. Він відбудеться, якщо президент Серж Саргсян не зробить правильних висновків з українського Майдану", - заявив російський депутат Ігор Морозов.
При цьому він не навів жодних доказів своїх слів. А йому і не треба було. Про це сьогодні пише RFE/RL, нагадуючи, що нинішній режим в Росії, побоюючись за своє існування, чинить опір демократичним революціям у Східній Європі. При цьому він звинувачує у всьому США, щойно протести спалахнуть в пострадянській країни чи на території колишнього союзника СРСР, як от у випадку Колишньої Югославської республіки Македонія.
Міністр оборони Сергій Шойгу навіть виділив спеціальні кошти на дослідження феномену Майдану, щоб протистояти виникненню його в Росії.
"Чинний режим зробив висновок, що в еру глобалізації він перебуває під перманентною загрозою. Тож він вирішив почати боротися з демократією, доки демократія не почала боротися з ним", - цитує видання виконавчого директораNational Endowment for Democracy's International Forum for Democratic Studies Крістофера Вокера.
І такій поведінці є історичний прецедент. Варто лише звернути увагу на історію ХІХ століття. Тоді Кремль теж боявся революції. І це переросло в утворення так званого "Священного союзу", до якого увійшли монархи Росії, Австро-Угорщини і Прусії. Правителі цих країн боялися поширення на них французької революції.
Володимир Путін неодноразово висловлював своє захоплення правлінням царя Олександра І, який заснував "Священний союз", і Миколи І, який його продовжив. Тож, схоже, тепер лідер Кремля хоче вести справи, як у 1815 році.
Тоді, як і зараз, Росія непокоїлася через популярність у Європі революцій і республіканських настроїв. Об'єднання допомогло придушити повстання в Неаполі і П'ємонті в 1821 році, а також у Іспанії в 1822 році. "Священний союз" також зміг скасувати результати революцій у Європі в 1848 році.
Тоді, як і зараз, Москва шукала підтримки для "традиційних цінностей" на противагу популярному секуляризму. "Священний союз" заявляв про захист "божественного права монархів" і наполягав на християнських цінностях в Європі.
Відмінність від подій 200-річної давнини полягає лише в тому, що в тепер російські цілі не підтримують уряди в Європі. Тож Путіну доводиться шукати союзників серед радикалів, таких як Марін Ле Пен у Франції чи Віктора Орбана в Угорщині.
До кінця ХІХ століття "Священний союз" остаточно програв свою війну проти революцій. Але Москва, схоже, досі чіпляється за страхи минулого. Раніше видання Financial Times писало, що Росія повторює свої історичні помилки, а Захід її не розуміє.
Українська "Помаранчева" революція дуже налякала російські політичні еліти. На додачу, президент США Барак Обама залишив сам на сам з натовпом невдоволених єгиптян президента Хосні Мубарака, який завжди позиціонував себе як прихильника Вашингтона.
Тож після "Арабської весни", в очах Кремля США стали "світовим агентом", який підриває світовий порядок і сіє хаос. Саме це стало причиною зміцнення зв'язків Росії з країнами Центральної Азії, в яких панують диктатури, а також з Китаєм.