Екіпаж російського ракетного крейсера "Москва" був сліпим і не готовим до української ракетної атаки, в результаті якої затонув флагман чорноморського флоту РФ, показує новий аналіз Військово-морського інституту США.
Огляд зображень після удару двох протикорабельних ракет "Нептун", зроблений військово-морським аналітиком з відкритих джерел та капітаном ВМС у відставці Крісом Карлсоном, показав, що на крейсері не було включено радари, і він не міг бачити загрозу від двох видів зброї.
На фотографії "Москви" після удару радари "перебувають у звичайному прибраному положенні", - сказав Карлсон.
"Якщо ви подивіться на фотографії "Москви", коли вона просто переходить із місця на місце, або стоїть на якорі, всі ці радари завжди спрямовані на корму", - сказав він.
Аналіз базується на знімках крейсера з керованими ракетами класу "Слава", які з'явилися відразу після атаки біля берегів України від двох протикорабельних ракет класу "Нептун".
Хоча російський військовий корабль мав більш старі системи точкової оборони, вони були б здатні протистояти ракетам "Нептун", створеним на основі 40-річної радянської розробки, яка, в свою чергу, була заснована на протикорабельній ракеті "Гарпун" ВМС США, сказав він..
"Це схоже на "Гарпун". Це маленька ракета. Її боєголовка важить близько 145 кілограмів, летить менш ніж на 10 метрів від поверхні [і має] радіолокаційне наведення", - сказав Карлсон. "Це не є, скажімо так, стресовою загрозою для систем ППО. Вона не надзвукова".
Зокрема, радарна система, яка мала направити ракети "Москва ОСА-М" класу "поверхня-повітря" на протидію українським ракетам, судячи з фотографії, не була активною, оскільки її випромінювачі було зібрано.
"Якщо ви не запустили його, ваш точковий захист [зенітні ракети] не спрацює", - сказав Карлсон.
Крім того, на "Москві" "стоїть старе обладнання, а це означає, що воно нестабільне. Його важко обслуговувати, а обслуговування в морі не було сильною стороною Росії", - додав експерт.
Судячи з фотографій, що з'явилися після удару, дві ракети "Нептун" потрапили в найбільш уразливе місце: у головне рухове відділення корабля, розташоване в центрі, трохи вище за ватерлінію.
"Потраплення ракети в носове машинне відділення з великою ймовірністю спричинило б значні пошкодження крилатих газових турбін та парових турбін і потенційно могло б достатньо деформувати головний вал, щоб спричинити пошкодження редукторів форсованих турбін", - сказав Карлсон. "Сильні пошкодження в енергетичному відсіку можуть призвести до втрати всієї електроенергії, а також потенційно вивести з експлуатації автоматизовану систему контролю пошкоджень корабля".
У поєднанні з нерівномірною підготовкою моряків ВМФ Росії з контролю за ушкодженнями Карлсон сказав, що фотографії надають переконливість пояснення України про те, що вони змогли прицілитися, запустити ракети та вразити ціль власними силами.
Після початкового удару канал Telegram, пов'язаний із російськими найманцями з групи Вагнера, повідомив, що екіпаж помітив українські Bayraktar TB2 поряд із кораблем. ВМС України почали придбати бойові безпілотники з минулого року, і вони оснащені електрооптичною системою, яка здатна надати командній системі "Нептуна" достатньо інформації з каталінгу для наведення ракет на ціль.
"Все, що їм потрібно зробити, це полінуватися один чи два рази, і тоді вони матиме реальне рішення для наведення на ціль", - сказав Карлсон.
Незабаром після потоплення з'явилися повідомлення про те, що перед атакою в цьому районі був літак ВМС США P-8A Poseidon, що дозволяє припустити, що США могли надати українцям докладну інформацію про наведення ракет на корабель.
Карлсон сказав, що хоча США могли дати українським силам загальне уявлення про місцезнаходження корабля, вони не могли надати необхідну інформацію безпосередньо для "Нептуна", оскільки P-8 несумісний із цією системою.
"У P-8 немає можливості безпосередньо передавати дані каналом зв'язку українцям", - сказав він. "Це має бути зроблено через канал передачі".
У четвер, після публікації в середу в газеті The New York Times статті про удари по російських генералах, прес-секретар Пентагону Джон Кірбі заявив, що в обміну розвідданими США з українцями є свої межі.
"Ми не беремо участі у рішеннях українських військових щодо вибору цілей. В українців, відверто кажучи, набагато більше інформації, ніж у нас. Це їхня країна, їхня територія, і у них є власні можливості для збору розвідувальної інформації", — сказав він. "Україна комбінує інформацію, яку ми та інші партнери надаємо, із розвідданими, які вони самі збирають на полі бою, а потім вони приймають свої власні рішення та роблять свої власні дії".