Нова ера глобального переозброєння набирає обертів, і вона означатиме величезні витрати й низку складних рішень для західних урядів, які вже мають проблеми з нестабільними державними фінансами. Попри те, що торік світові витрати на оборону сягнули рекордних 2,2 трильйона доларів, країни Євросоюзу тільки почали замислюватися, чого потребуватиме безпека XXI століття за наявності агресивної Росії, нестабільного Близького Сходу та зростаючої китайської армії, яка перетягує на себе увагу Вашингтона в Тихому океані, пише Bloomberg.
Політичні лідери вітають себе з прогресом у досягненні цілей НАТО, згідно з якими члени альянсу мають виділяти на оборону 2% ВВП. Але чиновники, які займаються питаннями безпеки, кажуть, що для виконання планів альянсу військові бюджети, можливо, доведеться підняти до рівня видатків часів холодної війни — тобто 4%. Якщо США та їхні союзники по G7 досягнуть такого рівня, це буде рівносильно більш ніж 10 трильйонам доларів додаткових зобов'язань протягом наступного десятиліття, згідно з розрахунками Bloomberg Economics.
"Жорстока реальність для США та їхніх союзників полягає в тому, що успіхи Владіміра Путіна в Україні означають, що їм необхідно різко посилити оборону в Східній Європі водночас зі створенням противаги Китаю — в той час, коли Пекін нарощує співпрацю з Москвою", — пише Bloomberg.
Голова КНР Сі Цзіньпін недвозначно заявляє про прагнення підпорядкувати Тайвань, якщо знадобиться, силою, і все частіше заявляє про територіальні претензії Китаю в інших регіонах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Ці подвійні загрози змушують західних лідерів — і їхніх виборців — розв'язувати проблеми, пов'язані з податками, соціальним забезпеченням і державними позиками, які назрівали роками.
Аналіз Bloomberg Economics показує, що зростаючий тягар підготовки до війни створить нову фінансову парадигму для більшості членів НАТО. Досягнення рівня в 4% змусить слабші держави зробити болючий вибір між ще глибшим рівнем запозичень, значним скороченням інших частин бюджету або підвищенням податків.
Франція, Італія та Іспанія особливо постраждають, якщо додаткові видатки фінансуватимуться через ринки облігацій, а державний борг Риму до 2034 року зросте до 179% від обсягу виробництва зі 144% цього року. Навіть США, які вже виділяють на оборону 3,3% ВВП, у разі збільшення військового бюджету до 4% протягом наступного десятиліття побачать зростання запозичень до 131% з 99%.
Хоча війни в Україні та в Газі привернули увагу до Європи та Близького Сходу, різке збільшення військових бюджетів — явище глобальне. У 2024 році витрати на оборону Китаю зростуть на 7,2% — найбільше за останні п'ять років. Як ремілітаризований світ зможе змиритись з такими зобов'язаннями враховуючи обмежені податкові надходження і дедалі зростаючі потреби в соціальному забезпеченні та охороні здоров'я, стане гострим політичним питанням у найближчі роки.
Нагадаємо, що раніше газета The Wall Street Journal писала, що загроза з боку Росії ставить країни Європи перед вибором збільшити витрати на оборону, чи захистити соціальні виплати. Європейські країни усвідомлюють небезпеку, яку становить Росія, але вартість створення надійної оборони настільки велика, що ставить під загрозу соціальну модель Європи.