Попри те, що пандемія коронавірусу певною мірою змогла зменшити кількість шкідливих викидів, вона зробила невтішні наслідки глобального потепління ще гіршими для мільйонів людей у всьому світі. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, у 2020 році відбулася «невблаганна» активізація проблеми зміни клімату, пише The Guardian.
Пандемія коронавірусу фактично стимулює прискорення глобального потепління. А тимчасове падіння рівня викидів вуглецю через локдауни під час першої хвилі коронавірусу майже не вплинуло на загальну атмосферну концентрацію парникових газів, йдеться у звіті Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
Минулий рік був визнаний найтеплішим за останній час, зрівнявшись із 2016 та 2019 роками, попри «охолоджуючий ефект» циклічного природного кліматичного явища Ла Нінья. Без його впливу 2020 рік, швидше за все, був би ще теплішим. Декада 2011-2020 років була найгарячішою за весь час.
Екстремальні погодні явища побили рекорди у всьому світі: урагани та циклони в США та Індії, спека в Австралії, потепління в Арктиці, повені у значній частині Африки та Азії, а також стихійні пожежі в США.
«Уся ключова інформація у цьому звіті наголошує на невблаганній проблемі зміни клімату, зростанні частоти та посиленні екстремальних «кліматичних подій», а також серйозних втратах, які торкнуться суспільства та економіки», - сказав генеральний секретар ВМО Петтері Таалас.
Звіт ВМО про стан клімату вийшов безпосередньо перед самітом глобальних лідерів, який скликає президент США Джо Байден, а Велика Британія готується прийняти ключовий кліматичний саміт ООН Cop26 у листопаді, на якому лідери будуть домовлятися про термінові дії для досягнення цілей Паризької кліматичної угоди 2015 року, щоб зупинити глобальне потепління. У 2020 році глобальна температура була на 1,2 ° С вище доіндустріального рівня.
«Це рік для дій. Клімат змінюється, і наслідки вже зараз надто серйозні для людей та планети. Країни повинні ще перед Cop26 представити свої амбіційні плани щодо скорочення глобальних викидів на 45% до 2030 року», - заявив глава ООН Антоніу Гутерріш.
У звіті було встановлено, що скорочення виробництва продуктів харчування, мінімізація використання транспорту та відносна зупинка економічної діяльності, спричинені пандемією COVID-19, посилили вплив екстремальних погодних явищ на суспільство. Тимчасове падіння викидів вуглецю не має «помітного впливу» на концентрацію шкідливих речовин в атмосфері.
Звіт виявив, що в 2020 році:
- 80% океанів спостерігали щонайменше одну теплову хвилю, тоді як моря рекордно нагріваються, поглинаючи 90% тепла, спричиненого діяльністю людини;
- льодовики в Арктиці також сильно нагріваються, вже сотні мільярдів тонн льоду були втрачені в Гренландії та Антарктиді, що провокує підняття рівня моря;
- сильні повені охопили значну частину Африки та Азії, що спричинило «атаку» саранчі на Сомалійському півострові;
- екстремальна посуха спостерігалася в багатьох районах Південної Америки в 2020 році, втрати в сільському господарстві склали близько 3 млрд доларів у самій лише Бразилії, зокрема, багато втрат зазнала Аргентина, Уругвай та Парагвай;
- наймасштабніші за всю історію лісові пожежі спостерігалися в США, тоді як Австралія побила «рекорди потепління», на заході Сіднея температура піднялася до 48,9 ° C;
- під час сезону ураганів у Північноатлантичному регіоні було зафіксовано рекордну кількість штормів - 30, а 12 з них трапилися в США;
- циклон «Амфан» вразив Індію та Бангладеш і був найсильнішим тропічним циклоном на півночі Індійського океану, тоді як нищівний тайфун Гоні перетнув Філіппіни.
«Примітним є те, що зміна клімату набирає темпів: льодовики тануть швидше, і тепло активніше накопичується в океані, тоді як збільшення викидів СО2, що зумовлює ці зміни, також зростає», - каже професор з Університету Редінга у Великій Британії Річард Аллан.
«Наразі реалізація цілей Паризької кліматичної угоди під загрозою. Людська діяльність дестабілізує кліматичну систему, що, своєю чергою, приносить цілком очікувані, але від цього не менш страшні, наслідки. Настав час узгоджувати дії та реалізувати кліматичні цілі, щоб уникнути глобальної катастрофи», - каже професор Кріс Реплі з Університетського коледжу Лондона.
Опитування людей із 14 країн показує, що найбільше люди зараз бояться наслідків кліматичних змін та виявлення нових невідомих хвороб, згідно з даними дослідницького центру Pew.
Більшість з усіх респондентів заявляють, що обидві проблеми є ключовими загрозами для їх країн. Загалом, опитані найчастіше згадували саме екологічні проблеми та циркуляцію інфекційних хвороб, ніж інші загрози, такі як тероризм, кібератаки, поширення ядерної зброї, економічні негаразди та масова міграція.