UA / RU
Підтримати ZN.ua

Китай та НАТО провели діалог із питань політики безпеки

Обговорювалася, зокрема, війна РФ проти України.

У середу, 13 березня, Китай і НАТО провели восьмий діалог із питань політики безпеки, заявило китайське Міноборони. Про це повідомляє Reuters.

Читайте також: У разі війни з Китаєм США не в змозі виробляти всю необхідну зброю – Bloomberg

Обидві сторони обмінялися думками з питань оборони між Пекіном та Альянсом, а також щодо міжнародної та регіональної ситуацій.

У НАТО заявили, що зустріч охоплювала глобальну і регіональну безпеку, "з акцентом на незаконне вторгнення Росії в Україну, морську безпеку і питання, що становлять спільне занепокоєння".

Обидві сторони погодилися з "цінністю продовження взаємодії", йдеться в заяві НАТО.

Минулого року Альянс заявив, що хоча Китай не є "противником", він кидає виклик інтересам, безпеці та цінностям членів НАТО своїми "амбіціями і політикою примусу".

Пекін відповів на ці звинувачення, заявивши, що НАТО спотворює позицію і політику Китаю, а китайські державні ЗМІ назвали Альянс "серйозним" викликом глобальному миру і стабільності.

Діалог відбувся через тиждень після того, як Швеція приєдналася до НАТО, залишивши давню політику позаблоковості заради більшої безпеки на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Останній діалог з питань політики безпеки Китай і НАТО проводили в лютому минулого року в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі.

Читайте також: У США визнали, що Китай випереджає їх у галузі гіперзвукової зброї

З початку повномасштабної війни РФ проти України, Китай і Росія розширили економічну співпрацю та дипломатичні контакти, а стратегічне партнерство двох країн лише зміцнилося. Пекін не засудив вторгнення РФ, хоча в офіційних повідомленнях заявляє, що необхідно поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн.

Нещодавно спецпредставник Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідав Україну, РФ та деякі європейські столиці у межах нової “миротворчої місії”. Детальніше про човникову дипломатію Пекіна — у статті Наталії БутирськоїТурне сумнівної миротворчості: з чим їздив китайський посланець до Москви, Києва та Євросоюзу”.