20 січня 1961 року Джон Ф. Кеннеді - наймолодший в історії президент Америки, виступив зі вступною промовою зі сходів Капітолію. Рівно через 60 років на тому ж місці відбудеться інавгурація новообраного президента США Джо Байдена, буквально через кілька днів після того, як Капітолій штурмували прихильники його опонента, пише Financial Times.
Кеннеді використав свою вступну промову, щоб проголосити, що "сила змін перейшла до нового покоління". Джо Байден є представником старшого покоління, яке зараз боїться того, що демократичні цінності Америки перебувають під загрозою.
Якщо проаналізувати виступ Кеннеді, то можна помітити, що більша частина його звернення стосується не так американського народу, як керівників СРСР, адже тоді президент виступав у розпал холодної війни. Значна частина американської еліти зараз вважає, що США перебувають на межі другої холодної війни - цього разу з Китаєм. Але, на відміну від Кеннеді, Байден не може обіцяти "платити будь-яку ціну, нести будь-який тягар", щоб забезпечити "виживання та успіх свободи" у всьому світі.
Байден та його радники знають, що їхнім найважливішим завданням наразі є забезпечення виживання свободи в самих США. Країна страждає від подвійного впливу пандемії та президентства Трампа, а також від серйозного розколу в суспільстві.
Однак, неспокій Америки - це можливість Китаю. В рамках запланованої кампанії проти агресії Китаю, Джо Байден планував скликати саміт демократій світу. Але після спроби державного перевороту президента Дональда Трампа, Америці може не вистачити довіри, щоб діяти як лідер вільного світу. Саміт демократії Байдена, швидше за все, буде відтермінований.
Значна частина протистояння Америки з Китаєм стане битвою за економічний вплив у всьому світі. Наприкінці 2019 року 128 зі 190 країн світу вже почали налагоджувати торговельні відносини з Китаєм, а не із США. Центральне місце Китаю у світовій торговельній системі зросте цього року - Світовий банк прогнозує зростання китайської економіки приблизно на 8% порівняно з 3,5% для США.
Американці також ведуть боротьбу з Китаєм за формування технічних стандартів та норм, що регулюють світову економіку. США потрібні нові інструменти, які виходять за рамки примусової сили санкцій.
Але команда Байдена, занепокоєна зростанням популізму та протекціонізму в країні, чітко дала зрозуміти, що Америка протягом найближчого часу навряд чи буде підписувати будь-які нові торговельні угоди, що ускладнить розширення впливу США.
На відміну від цього, Китай нещодавно підписав дві великі нові торговельні угоди. Інвестиційна угода між ЄС та Китаєм була узгоджена у грудні. Регіональне всебічне економічне партнерство - угода про вільну торгівлю між 15 країнами Азії, включаючи Японію та Південну Корею - була погоджена ще в листопаді.
Битва за вплив і престиж або м’яку силу також, ймовірно, буде модифікована нещодавніми подіями у Вашингтоні.
«Якщо постамериканська ера має дату початку, це майже напевно сьогодні», - написав у твіттер під час штурму Капітолію президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас.
Престиж і популярність Китаю також сильно постраждали за останній рік в результаті пандемії коронавірусу та його агресії щодо таких країн, як Індія та Австралія. Минулого тижня правозахисна група Human Rights Watch повідомила, що минулий рік був "найтемнішим періодом для прав людини в Китаї з часу подій на площі Тяньаньмень 1989 року". У звіті було висвітлено політику проти Гонконгу, табори для уйгурів у Сіньцзяні та посилення репресій проти дисидентів після пандемії.
Але, попри те, що до Китаю останнім часом суперечливо ставляться на міжнародній арені, він виглядає відносно впевнено і стабільно порівняно із США – цю ситуацію буде детально висвітлено під час святкування сторіччя заснування Комуністичної партії Китаю.
Багато політичних лібералів, які неабияк схвильовані зростанням авторитарної наддержави, стверджують, що китайський вплив насправді набагато слабший, ніж здається. Це може виявитись правдою. Але якщо реально оцінити стан справ на міжнародній арені, то не можна уникнути висновку, що США зараз переживають глибокі проблеми і Китай має хороші можливості скористатися цим.
Однак, не лише Китай застосовує тиск проти принципів політичної свободи. Арешт російського опозиційного лідера Олексія Навального після повернення до Москви ілюструє почуття безкарності, яке відчуває президент Володимир Путін у Росії.
Американський президент Дональд Трамп неохоче говорив про порушення прав людини Путіним та іншими авторитарними лідерами. Джо Байден не буде таким стриманим, але можливості США зараз не такі широкі, як були раніше, резюмує видання.
Що робити зі зростанням Китаю - є найбільшим геополітичним викликом, з яким зіштовхнуться усі західні демократії в 2021 році, при цьому, жодна з демократичних країн досі не має послідовної відповіді на це питання. До того ж, Китай став перешкодою на шляху до відновлення відносин Європи та США. Вплив Китаю стрімко зростає у всьому світі. За прогнозами, до 2028 року Пекін наздожене США як найбільшу економіку.