Казахстан посилює оборону, побоюючись агресії з боку Росії, пише The Wall Street Journal. Нур-Султан збільшив оборонний бюджет на 441 млрд тенге (близько $918 млн.). Частина коштів піде на збільшення військових резервів, розповів військовий високопосадовець.
«Казахстан зробив висновки із запеклої боротьби України. Нам потрібна реформа армії, щоб зробити війська більш мобільними та готовими боротися з гібридними загрозами, що включають як класичні бойові дії, так і гібридні методи: кібератаки, дезінформацію, втручання у вибори», - наголосив він.
У Казахстані також планують переосмислити роль РФ у своїй зовнішній політиці та посилювати діалог із Туреччиною, Китаєм та США.
Співрозмовник журналістів наголосив: страх перед імперіалістськими амбіціями Кремля зростає. У Нур-Султані побоюються, що можуть стати наступним об'єктом нападу.
Попри стриману позицію на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, ключовий союзник РФ у Середній Азії чітко дав зрозуміти, що планує розвивати відносини з Європою, а не орієнтуватися на Москву.
18 червня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився визнати «незалежність» ОРДЛО. Публічно, під час Петербурзького економічного форуму, на якому був присутній президент РФ Владімір Путін.
Казахстан підтримав санкції проти РФ і планував збільшити експорт нафти до Європи, для чого готує шляхи транзиту в обхід території РФ (після аварії на найбільшому родовищі).
Кремль поки що не озвучив офіційну позицію, а неофіційну доніс через своїх пропагандистів. Так, чоловік головної редакторки «RT» Маргаріти Сімоньян Тігран Кеосаян заявив: «На Україну подивіться уважно. Подумайте серйозно».
Докладніше про те, чи відкриє Москва новий фронт із «захисту російськомовних» на півночі Казахстану, читайте у статті Володимира Кравченка «Путіна принизили: чим Росія відповіла Казахстану».