Євродепутати ухвалили у першому читанні план зі створення Фонду допомоги Україні на 4 роки, який передбачає виділення кредитів та грантів до 50 млрд євро для реконструкції та модернізації нашої країни, пише DW. Щоправда, є кілька умов.
Таке рішення Європарламент ухвалив під час засідання 17 жовтня. Ініціативу підтримали 512 депутатів. Проти проголосували – 45, утрималися – 63.
Перед винесенням проєкту на голосування комітети з бюджету та закордонних справ проаналізували план Єврокомісії та схвалили новий документ. Як раз у ньому і з’явилися дві додаткові умови для отримання 50 млрд євро.
Одна з умов – це підзвітність та використання заморожених російських активів, яку додали до проєкту, аби зробити Фонд більш амбітним. Цей пункт багато євродепутатів підтримали ще під час дебатів, 16 жовтня. Вони також виступили за конфіскацію активів РФ, а також за створення системи, що має запобігти корупції в рамках Фонду.
Крім того, Європарламент хоче, аби базою для Фонду став план реконструкції, який має розробити український уряд. Однак перед цим Кабмін має провести консультації з громадянським суспільством. Також уряд має враховувати критерії для вступу до Євросоюзу. План має ухвалити Верховна Рада і надіслати на затвердження Євросоюзу.
За словами Єврокомісара з питань бюджету Йоганнеса Гана, Брюссель допомагає українській владі підготувати відповідний план. До нього мають увійти:
- заходи для реформ та інвестицій;
- показники, які свідчать про виконання цього плану;
- графік всіх етапів плану.
При цьому Європарламент хоче, аби Київ та Брюссель повідомляли їх про кожен крок щодо Фонду допомоги Україні.
Про те, чому і що негайно мають зробити український уряд і Мінінфраструктури для того, щоб реально претендувати на допомогу Заходу, залишивши позаду епоху красивих презентацій, не підкріплених реальними документами політики, в статті «Плани, гроші, території — люди! Як створити План України, на який ЄС захоче витратити 50 мільярдів» пишуть народний депутат України ІХ скликання Віталій Безгін; народний депутат України І скликання Анатолій Ткачук; керівник Центру згуртованості та регіонального розвитку Інституту громадянського суспільства Юрій Третяк.