Євросоюз повинен бути включений до переговорного процесу Сполучених Штатів Америки та Росії щодо деескалації ситуації на українському кордоні та обговорення безпекової ситуації в Європі, заявив верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.
В інтерв'ю німецькому виданню Die Welt він заявив, що обговорення безпекової ситуації в Європі не може проводитись без участі представників Євросоюзу.
«Україна – це тестовий випадок. Ми не хочемо і не повинні бути незаангажованими глядачами, рішення яких приймаються над їх головою. … Якщо Москва хоче говорити про архітектуру безпеки в Європі та гарантії безпеки з січня, як було оголошено, то це питання не лише Америки та Росії. ЄС має бути присутнім у цих переговорах; такі переговори мають сенс лише в тому випадку, якщо вони відбуваються у тісній координації з ЄС та за участю ЄС. … Дві держави, Америка і Росія, або НАТО і Росія , не можуть просто вести переговори про це - навіть якщо Москва це так уявляє.», - сказав він.
Дипломат зауважив, що зараз не повоєнний час і Америка та Росія не можуть вирішувати майбутнє Європи та її кордони, як це було під час Ялтинської конференції 1945 року.
«Росія хоче вести переговори про архітектуру європейської безпеки без залучення Європейського Союзу – це абсурд. Ми цього не приймемо. Нічого не вирішується про нас без нашого перебування», — додав Боррель.
Він зауважив, що це перший випадок, коли Кремль виклав свої вимоги у письмовому вигляді, отже він почувається переможцем у цій ситуації. При цьому виставлені РФ ультиматуми є абсолютно неприйнятними для ЄС.
«Ясно одне: з січня ці переговори будуть стосуватися не лише України та розширення НАТО на схід. Треба говорити про всі порушення з моменту прийняття Гельсінського Заключного акту в 1975 році. Ми не згодні ні з багатьма подіями в російській зовнішній політиці, ні з деякими подіями, які Москва розглядає як внутрішні справи», - зазначив політик.
Нагадаємо, США та Росія 10-13 січня проведуть переговори щодо ситуації загрози України з боку Росії та контролю за ядерним озброєнням. Напередодні прессекретар Держдепартаменту США Нед Прайс гарантував європейцям "прозорість та солідарність" під час запланованих переговорів, проте не обіцяв залучити ЄС до участі в них.
17 грудня Міністерство закордонних справ РФ показало проект договорів між Росією зі США та НАТО про взаємні «гарантії безпеки». Москва хоче, щоб НАТО відмовилося від приєднання України та пообіцяло не здійснювати жодної військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
У свою чергу в НАТО такі умови назвали неприйнятними та відмовились їх обговорювати. Про червоні лінії Кремля Путін нагадав і під час підсумкової пресконференції 23 грудня. Російський президент звучав бадьоро, описувана картина світу виглядала осмисленою, але тільки в рамках його власних парадигм. Історичні відкриття і геополітичні одкровення Путіна, його образи й фобії аналізує Олексій Їжак у статті «Пресконференція Путіна: які сигнали отримала Українау ZN.UA.