Євросоюз чекає «дуже суперечливий» період, якщо він вирішить провести радикальні реформи, щоб адаптуватися до вступу України й інших країн.
Колишній президент Євро комісії Жозе Мануел Баррозу сказав Financial Times, що, хоч він повністю підтримує заявку Києва на вступ до ЄС, дискусії про «фундаментальні зміни інституційного балансу ... можуть викликати значні розбіжності в Європейському Союзі».
Країни ЄС почали висувати пропозиції щодо того, як має реформуватися організація, перш ніж приймати нових членів. Президент Європейської Ради Шарль Мішель нещодавно назвав 2030 рік як можливу наступну дату розширення. І Баррозу назвав цю ціль «амбітною».
Окрім України і Молдови, які отримали статус кандидатів минулого року, на різних етапах процесу вступу до ЄС перебувають Туреччина, Грузія та 6 країн Західних Балкан. У жовтні Європейська комісія оприлюднить звіт про прогрес усіх 10 країн.
Однією з причин занепокоєння є те, що зі збільшенням кількості членів з’являться проблеми у процесі прийняття рішень, особливо в таких сферах, як зовнішня політика або бюджетні питання, де необхідна одностайність.
Раніше цього тижня у звіті, підготовленому на замовлення Франції і Німеччини, було рекомендовано голосувати більшістю голосів за більшість рішень ЄС, а також запропоновані чотири кола інтеграції в ЄС. Останнє дозволило б таким країнам, як Швейцарія, а також потенційно Велика Британія І Туреччина, мати більш вільні форми співпраці.
Але Баррозу виступив проти таких планів, зазначивши, що одностайність досі працювала.
«Подивіться на дуже складні рішення, які ми прийняли зараз, включаючи санкції проти Росії або питання, що стосуються оборони. Хіба вони не були можливими навіть за умови одностайності?», - сказав колишній президент Єврокомісії.
Замість того, щоб впроваджувати «фундаментальну інституційну інженерію» для адаптації своїх процесів, ЄС «повинен зосередитися на завершенні побудови банківського союзу, завершенні Союзу ринків капіталу, завершенні внутрішнього ринку, а також досягти прогресу в геополітичних питаннях», - додав Баррозу.
Він застеріг від більш далекосяжних змін, які б вимагали зміни договорів, зважаючи на невдалий досвід ухвалення Конституційного договору, який був відхилений на референдумах у Франції і Нідерландах у 2005 році.
«Деякі уряди заявили, що у разі зміни договору вони проведуть референдум, а ми знаємо з досвіду, що референдум - це ризикована справа», - сказав він, додавши, що ймовірність того, що виборці відкинуть новий договір, «дуже висока».
Ці зауваження контрастують із заявами міністра з питань Європи у Німеччині Анни Лурманн, яка цього тижня заявила, що «розширення ЄС і реформа ЄС повинні йти пліч-о-пліч». Вона підтримала позицію президента Франції Еммануеля Макрона, який також виступає за реформування системи голосування.
З огляду на європейські вибори, що відбудуться в червні, коли, як очікується, ультраправі партії отримають голоси, зростає занепокоєння, що деякі столиці заблокують законодавчі зміни з політичних причин.
Баррозу, який очолював Єврокомісію з 2004 по 2014 рік, також виступив на захист реакції Європи на вторгнення Росії в Крим, наголосивши, що на той час активна оборонна політика ЄС не користувалася значною підтримкою.
«Чи повинні ми були в той момент бути більш рішучими? Так, але умови не були зрілими. Дуже легко критикувати уряди або навіть самих себе, але всьому свій час», - сказав він.