Сполучені Штати та їхній союзник Ізраїль можуть незабаром отримати неприємні звістки з Міжнародного кримінального суду в Гаазі. І, як і в деяких попередніх випадках, Вашингтон піддасться спокусі зробити не принципову, а зручну річ, відкинувши трибунал як неактуальний і тим самим підірвавши одне з найбільших досягнень післявоєнного американського лідерства — розвиток міжнародного гуманітарного права. МКС є єдиним у світі наднаціональним трибуналом, який може судити осіб за воєнні злочини та інші звірства. Зараз він розглядає можливість видачі ордерів на арешт за злочини, скоєні в Ізраїлі та Секторі Гази до і після 7 жовтня. Не виключено, що це може стосуватися лідерів як ХАМАСу, так і Ізраїля, можливо, навіть прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, повідомляє Bloomberg.
Ордери на арешт, видані МКС, матимуть мало практичних наслідків. Ізраїль, як і США, не підписав Римський статут, який створив трибунал у 2002 році; обидва уряди заперечують його юрисдикцію. МКС не має власної поліції чи армії — а це постійна проблема із забезпеченням дотримання міжнародного права загалом — тому він не може нікого ув'язнити, якщо тільки ця людина не поїде до країни-підписанта і її уряд не одягне на неї наручники.
Звичайно, ця ситуація все одно створить дипломатичні дилеми. Щось подібне сталося минулого року, коли МКС видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна за його роль у масових викраденнях українських дітей.
З політичної точки зору, ордери МКС стали б катастрофічним звинуваченням для Ізраїля, а отже, і його союзника США. Нетаньягу та інші ізраїльтяни будуть названі поряд не лише з терористами ХАМАС, відповідальними за звірства 7 жовтня, найжахливішого вбивстваа євреїв з часів Голокосту, але й з імперіалістичними агресорами, такими як Путін та іншими військовими злочинцями й диктаторами, яких МКС переслідував протягом багатьох років.
Заперечення легітимності суду, однак, також пролило б світло на те, що більша частина світу вважає обурливим американським лицемірством. США були одним з творців Римського статуту під час його розробки в 1990-х роках. Але потім вони виступили проти власного творіння через побоювання (уявіть собі!), що суд може притягнути американських громадян до відповідальності за тими ж стандартами, які застосовуються до інших народів. У 2002 році США навіть ухвалили закон, названий "Законом про вторгнення в Гаагу", який дозволяв Білому дому надсилати війська для звільнення американців, заарештованих МКС.
"Реалістів" у міжнародних відносинах не дивує жодне з цих американських коливань, оскільки США, як велика держава, просто діють у своїх національних інтересах. Однак у сукупності це має трагічний побічний ефект, який полягає в руйнуванні міжнародного права загалом і гуманітарного права зокрема, сукупності норм, які значною мірою були сформовані США в їхній ролі лідера вільного світу.
Вашингтон може продовжувати посилатися на верховенство права вибірково, щоб догодити собі й союзникам, таким як Ізраїль, ціною відчуження все більшої кількості країн і людей за кордоном. Або ж він може підтвердити свою роль лідера, яку він взяв на себе в 1940-х роках.
Це означатиме вдосконалення законів війни відповідно до нових обставин, а потім дотримання правил. Чудовим першим кроком було б підписання Римського статуту й визнання Міжнародного кримінального суду, навіть якщо на це важко наважитись.
Нагадаємо, що агентство Reuters писало, що у США є відомості щодо порушення Ізраїлем міжнародного права в Газі. Державний секретар США Ентоні Блінкен до 8 травня повинен повідомити Конгрес, чи вважає він достовірними запевнення Ізраїля в тому, що використання ним американської зброї не порушує американське або міжнародне право.