Слідом за Придністров’ям і Гагаузія звернулася до Росії з проханням про «допомогу» проти «утисків» із боку Кишинева. Про це днями заявила глава автономії Євгенія Гуцул, зустрічаючись під час неанонсованого візиту до Москви з головою Ради Федерації РФ Валентиною Матвієнко.
Такі звернення спричиняють занепокоєння не лише в Кишиневі, а й у Києві, оскільки показують: Кремль підвищує ставки. І хоча Путін у своєму щорічному зверненні до Федеральних зборів не згадав ні про Придністров’я, ні про Молдову, очільник МЗС Росії Сєргєй Лавров заговорив про «режим, який у Кишиневі вгніздився і який іде просто слід у слід стопами київського режиму, відкидаючи все російське, дискримінуючи російську мову в усіх сферах».
Прагнучи відновити Російську імперію, Владімір Путін дивиться на Молдову як на територію, що за правом історії належить Москві. Його мета — розхитати ситуацію в цій країні, щоб до влади прийшли проросійські політики. Це дасть змогу не лише запобігти руху Молдови до Євросоюзу й узяти під контроль транспортні шляхи, а й створити новий осередок напруги в регіоні. Для України такий сценарій означає посилення загрози на її південних кордонах, що призведе до розосередження сил і нашої країни, й Заходу в протидії агресії Росії.
Досягнути своєї мети Кремль розраховує гібридними засобами: з огляду на географічні умови й ситуацію на російсько-українському фронті в Москви наразі немає потреби переходити до військової агресії. Для успішної роботи російських спецслужб із розхитування ситуації в країні є сприятливі передумови: Молдова зазнає серйозних економічних проблем, проросійські настрої тут сильні, а рейтинг проєвропейських партій падає.
Восени в Молдові відбудуться президентські вибори. Перемогу на них спостерігачі пророкують нинішній президентці Майї Санду. Зважаючи на все, в Москві такою перспективою не надто стурбовані, оскільки зробили ставку на вибори парламентські. Адже Молдова — парламентська республіка, де функції президента дуже обмежені: глава держави представляє країну на міжнародній арені, а от поточною діяльністю займається уряд, який призначається парламентом і відповідає перед ним.
«На сьогодні рейтинг пропрезидентської партії нижчий за рейтинг Санду. І наступного року Молдова має шанс отримати проросійський парламент, який зможе заморозити будь-яке рішення глави держави», — пояснив у коментарі ZN.UA заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук. Водночас експерт не виключає, що Москва працюватиме на зниження рейтингу Санду, подаючи її як «президентку війни».
Ризики такого результату парламентських виборів у Молдові для нас, українців, очевидні. Адже й у нашій країні в 2006–2007 роках за президента Віктора Ющенка прем’єр-міністром був Віктор Янукович, який спирався в парламенті на коаліцію, сформовану за участю проросійської Партії регіонів, Соціалістичної та Комуністичної партій.
Планомірно працюючи на дестабілізацію країни, росіяни активно використовують як інструмент тиску на Кишинів Придністров’я та Гагаузію, де є сильні проросійські настрої, а місцева влада має тісні політичні й ділові зв’язки з Росією.
Колишній очільник МЗС України Павло Клімкін заявляє, що Росія має план дестабілізації ситуації в Молдові й на півдні України через Придністров’я. Але, здається, загроза, що походить від Комрата, для Кишинева, можливо, навіть більша, ніж від Тирасполя: в обох регіонах ситуацію контролюють росіяни, та якщо Придністров’я формально незалежне, то Гагаузія перебуває у складі Молдови й може ізсередини впливати на політичні процеси, розігруючи карту протистояння центр—регіон.
Нині це потенційна загроза, яку Кишинів більш-менш тримає під контролем, використовуючи політичні, економічні, контррозвідувальні та поліцейські методи. Так, Санду під приводом незакритої кримінальної справи стосовно Євгенії Гуцал не ввела її до складу уряду, хоча, відповідно до Конституції, башкан (глава) автономії за посадою до нього входить. Нагадаємо, що Гуцал підтримує тісно пов’язаний із Росією молдавський олігарх-утікач Ілан Шор.
А восени минулого року парламент переклав на бюджет автономії обов’язок повертати ПДВ економічним агентам. Раніше податок повертали з держбюджету. (Такого заходу ужили й стосовно Придністров’я.) Це рішення Кишинева дуже звужувало фінансові можливості Комрата. Не дивно, що влада автономії протестувала. Й вона досягла успіху: цього тижня Конституційний суд Молдови визнав поправки до Податкового кодексу неконституційними.
Та Кишинів, практично не маючи контактів із Комратом, також не веде жодної роботи з виборцями в Гагаузії: в автономії слабко присутні представники пропрезидентської партії. Показово, що керівна партія навіть не виставляла в автономії своїх кандидатів на торішніх місцевих виборах. Водночас сама Санду заявляла, що Москва веде в Гагаузії масштабну пропагандистську кампанію, спрямовану проти керівництва країни та переваг членства в ЄС.
А що буде в разі активізації російської агентури?
«Хоча в Гагаузії проросійські настрої сильні, проте сепаратизму немає. Але ситуацію в Гагаузії можуть різко розхитати диверсанти й провокатори, як це було 2014 року на Донбасі. Грошей і ресурсів у росіян вистачить, аби «допомогти» гагаузам вийти на вулицю. І це може налякати молдавське суспільство, яке з жахом спостерігає за війною Росії проти України, й зіграти проти нинішнього проєвропейського уряду та президента», — вважає Сергій Герасимчук.
Сценарії можуть бути різними, й вони не обмежуються розкручуванням протестних настроїв через російське телебачення, церкву й соцмережі — TikTok і «ВКонтакте», масштабні хакерські атаки… Наприклад, Придністров’я та Гагаузію можуть активно накачувати зброєю, військовими фахівцями й представниками російських спецслужб, аби в годину «Х» підірвати ситуацію в Молдові й створити ще одне джерело дестабілізації на кордоні України та країни — члена НАТО Румунії.
За словами голови Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) Александра Мустяце, 2023 року молдавська розвідка перехопила рекордний рівень активності російських спецслужб, і цього року спостерігаються нові плани дій із боку Росії. «В нас є інформація, що здійснюються спроби зірвати референдум щодо євроінтеграції, втрутитися в президентські вибори, а також дискредитувати урядові заклади й політиків, які підтримують вступ Молдови до ЄС», — повідомив Мустяце.
У міру наближення президентських і парламентських виборів та референдуму про вступ країни до Євросоюзу ситуація в Молдові лише загострюватиметься. Росія, діючи дедалі агресивніше, постійно створюватиме нові кризи, перевіряючи готовність молдавської влади давати раду з ними й тестуючи готовність Кишинева жорстко реагувати на загрози.