У неділю мешканці двох східнонімецьких земель — Саксонії й Тюрингії — обирали депутатів своїх земельних парламентів (ландтагів).
Ці вибори, схоже, закінчилися сенсацією: вже багато світових ЗМІ написали про першу перемогу крайніх правих із «Альтернативи для Німеччини» (АдН) на виборах у ФРН у повоєнний час. Такого результату партія досягла в Тюрингії з 32,8%, тоді як у Саксонії за нею залишилося друге місце (з мінімальним відставанням від ХДС) і 30,6% голосів. Тим часом для самих німців результат цих виборів сюрпризом не став. Але спричинив занепокоєння внутрішньополітичним становищем країни.
Водночас є на що звернути увагу й Україні — про це ми скажемо нижче.
Соціологічні агентства цього разу досить точно передбачили результати виборів. Тож про очікувані високі результати АдН, а також нової партії — Союзу Сари Вагенкнехт (ССВ), німецькі ЗМІ та політики дискутували заздалегідь. Багато з них, зокрема, наголошували на тому, що гілки АдН у цих двох землях були визнані екстремістськими в судовому порядку.
Справді, східнонімецькі відділення АдН використовують, наприклад, слогани на підтримку «реміграції» — ідеї, що з Німеччини потрібно витісняти не лише біженців, а й інших мігрантів, і навіть громадян ненімецького походження. Голова тюринзької АдН Бйорн Хьоке є, мабуть, найрадикальнішим правим із відомих політиків Німеччини, який, зокрема, критикував існування в центрі Берліна пам’ятника Голокосту і вважає, що треба уникнути «смерті нації від її заміщення (мігрантами. — К.Ф.)».
З огляду на це не дивно, що високі результати АдН тривожать німців. Водночас треба розуміти, що жодна партія в Німеччині на союз із АдН не піде.
Правоцентристи з ХДС дещо змістилися вправо за нинішнього лідера партії Флоріана Мерца. Однак це досі системна партія, й багато виборців не пробачили б їй співпраці з АдН. Інші партії перебувають на ще більшій ідеологічній відстані від «Альтернативи для Німеччини».
Отже, до урядів цих земель АдН не увійде. Водночас її результат все ж таки матиме вплив на земельну політику. По-перше, він ускладнює іншим партіям формування коаліції. По-друге, в Тюрингії партія отримала більш як третину мандатів, що дасть їй змогу, зокрема, блокувати призначення суддів. У попередньому скликанні АдН уже отримала як поступку за зняття такого блокування крісло віце-спікера.
У Саксонії перерахунок показав, що АдН не матиме блокуючої меншості.
Ще одна антисистемна партія на цих виборах набрала менше голосів, але стратегічно виграла значно більше. Союз Сари Вагенкнехт — це типова партія лідерського типу. Сама Вагенкнехт раніше належала до партії «Ліві» й була там одіозною постаттю через свої соціально-консервативні позиції. Зокрема вона обстоює обмеження міграції через те, що мігранти відбирають роботу в місцевих робітників. Також вона виступала проти «зелених» ідей, які в доволі радикальній формі стали частиною програми «Лівих», і проти зосередження на питаннях «політики ідентичності» (таких як гендерне питання).
Інакше кажучи, Вагенкнехт презентує виборцям програму соціал-демократів «старої» школи із зосередженням на економічних питаннях і цільовою аудиторією з нижчого соціоекономічного класу. Цей електорат партія ділить із АдН. Натомість «Ліві» радше орієнтуються на освічену молодь. Виборці надали перевагу Союзу Сари Вагенкнехт: у Саксонії у ССВ 11,8% проти 4,5% у «Лівих», а в Тюрингії — 15,8% проти 13,1%.
Під час формування уряду в Тюрингії без ССВ не обійтися. У Саксонії цього може уникнути лише коаліція чотирьох партій (ХДС, СДПН, «Ліві», «Зелені»). Може також бути створений уряд меншості, але для цього ХДС у Тюрингії теж не обійтися без співпраці із ССВ (у Саксонії, як варіант, — із трьома іншими партіями). І ось тут — несподівано як для місцевих виборів — вступає в гру чинник зовнішньої політики.
Річ у тім, що як умову для входження до коаліції (навіть на місцевому рівні!) Вагенкнехт поставила підтримку курсу на «мир» в Україні. Що вона має на увазі, можна зрозуміти з численних виступів, де політикиня закликає зняти санкції з РФ і зупинити військову підтримку України.
В самій Німеччині багато хто називає її «царенкнехт» (слуга царя), настільки очевидно й давно вона асоціюється з Росією. Рахунок партії, як дізналися журналісти Tagesspiegel, відкрито у банку, де обслуговується російське ЗМІ Ruptly, що належить підсанкційному РІА «Новості», а також крихітна крайня ліва Марксистсько-ленінська партія і один із засновників німецького руху проти «ісламізації».
Не менш, якщо не більш проросійською є, звісно, й «Альтернатива для Німеччини». Так, навіть на нещодавніх місцевих перевиборах у Берліні партія розміщувала фотографії «Північного потоку» з гаслом «Відновимо енергетичну потужність». Партія відправляла спостерігачів на «референдум» 2014 року в Криму, а її представники давали коментарі для Russia Today.
Водночас, як ми вже зауважували, АдН до місцевих урядів не увійде. А от до того, що принаймні в Тюрингії це зробить ССВ, треба готуватися. Як написав німецький сайт жартівливих новин Der Postillon, на виборах у Тюрингії й Саксонії переміг Путін.
Звісно ж, земельні уряди не мають змоги вплинути на зовнішню політику Німеччини напряму. Країна залишатиметься одним із головних постачальників військової та фінансової допомоги Україні.
ССВ отримає одне чи два місця в Бундесраті, верхній палаті німецького парламенту, де засідають представники земельних урядів. Утім, невелике представництво не дасть їм особливого впливу. Вони можуть тиснути на місцевих партнерів по коаліціях, щоб ті своєю чергою просували вигідні Вагенкнехт зовнішньополітичні ініціативи. Але навряд чи варто очікувати, що місцеві відділення партій робитимуть це надто охоче чи що такі ініціативи матимуть серйозний вплив на політику німецького уряду.
Отже, хоча партії з проросійською позицією отримали добрий результат у Тюрингії та Саксонії, це не має принести значних змін для України. Проблемою може бути те, що уряди німецьких земель беруть участь у проєктах відновлення України, і вести діалог про це із зазначеними двома землями відтепер стане важче.
А ось для Німеччини ці вибори мають стати черговим дзвіночком: нагадаємо, що в червні АдН отримала на виборах до Європарламенту 15,9%. Результати АдН, значною мірою зумовлені незадоволенням її електорату міграційною політикою, вже змусили всі серйозні помірковані партії країни зсунути свої позиції з цього питання дещо вправо. Водночас багато виборців АдН, як і ССВ, не довіряють мейнстримним медіа та схильні до конспірологічного уявлення про світ: позиції таких радикалізованих виборців буде вкрай важко змінити.
Окрім міграційного питання, поляризацію німецької політичної системи спричинило й погіршення рівня життя середнього німця. (Східнонімецькі землі й без того були помітно біднішими, ніж західнонімецькі.) Купівельна спроможність досі не повернулася до рівня 2019 року, за останні кілька років ціни на численні споживчі продукти збільшилися в півтора-два рази, тоді як економіка стагнує. Це фруструє виборців і посилює антисистемні настрої. Вкрай погані результати всіх трьох партій, що утворюють коаліцію на федеральному рівні, на місцевих виборах спричинені, зокрема, й цією фрустрацією.
Чи зможе Німеччина вирішити ці дві фундаментальні проблеми та відповідно зменшити підтримку радикальних партій? Уже 22 вересня відбудуться вибори у ще одній східній землі — Бранденбурзі, де також очікується перемога АдН і високий результат ССВ. Не виключено, що й там ССВ увійде до урядової коаліції. Німецька партійна система змінюється. І її поляризація та ідеологізація навряд чи підуть на користь країні.