За президентства Барака Обами, Дональда Трампа і Джо Байдена оборонна стратегія США ґрунтувалася на оптимістичному уявленні про те, що Сполученим Штатам ніколи не доведеться вести більше однієї війни одночасно. Наразі Сполучені Штати беруть участь у двох війнах — Росії проти України в Європі та війни Ізраїлю з ХАМАС на Близькому Сході — і стоять перед перспективою третьої війни за Тайвань або Південну Корею у Східній Азії. Всі три театри воєнних дій є життєво важливими для інтересів США, і всі вони взаємопов'язані.
Минулі зусилля, спрямовані на зменшення пріоритетності Європи й відхід з Близького Сходу, послабили безпеку США. Наприклад, скорочення американського військового контингенту на Близькому Сході створило вакуум, який охоче заповнив Тегеран. Нездатність відповісти на агресію на одному театрі може бути інтерпретована як ознака американської слабкості, зазначає Томас Манкен, старший науковий співробітник Школи перспективних міжнародних досліджень імені Джона Хопкінса у журналі Foreign Affairs.
Вашингтону пощастило мати потужних союзників і друзів у Східній Азії, Європі та на Близькому Сході. Разом вони здатні допомогти йому стримувати авторитарну вісь Росії, Китаю та Ірану. Але щоб досягти успіху, вони повинні краще працювати разом. Вашингтон і його союзники повинні бути, як кажуть військові планувальники, оперативно сумісними: здатними швидко надсилати ресурси в рамках налагодженої системи тому союзнику, який їх найбільше потребує.
Захід, зокрема, повинен створювати і ділитися більшою кількістю боєприпасів, озброєнь і військових баз. Сполученим Штатам також необхідно сформулювати кращі військові стратегії для ведення бойових дій разом зі своїми партнерами. В іншому випадку вони ризикують бути поваленими своїми дедалі більш спроможними й взаємопов'язаними ворогами.
Перше, у чому Сполучені Штати та їхні союзники повинні активізувати зусилля — це оборонне виробництво. Війна в Газі і в Україні показала, що сучасний конфлікт є інтенсивним і тривалим з погляду використання боєприпасів. Українська армія випускає тисячі артилерійських снарядів на день, іноді перевищуючи виробничі можливості своїх постачальників.
Разом військові зусилля України та Ізраїлю, що підтримуються США, становлять рівень витрат, який західні компанії-виробники боєприпасів намагаються задовольнити. Як наслідок, Сполученим Штатам і їхнім союзникам доводиться робити складний вибір щодо того, які боєприпаси вони можуть відправити друзям, а які залишити для себе.
Сполучені Штати повинні бути в змозі задовольнити потреби як своїх збройних сил, так і збройних сил своїх союзників. Для цього американський уряд повинен забезпечити оборонним компаніям стабільний попит, необхідний для збільшення виробництва. Конгрес також повинен зобов'язати Міністерство оборони встановити мінімальний рівень запасів боєприпасів і створити механізм автоматичного поповнення запасів після продажу або їх витрачання, щоб збалансувати попит і пропозицію.
Америка володіє безпрецедентною мережею глобальних військових баз, але вони стали більш вразливими, оскільки супротивники набули здатності завдавати точних ударів на великих відстанях (як це зробили Іран і Росія за останні пів року). Тому для забезпечення повної оперативної сумісності Сполученим Штатам і їхнім партнерам потрібно буде краще захищати свої бази й переміщувати ресурси.
Сполучені Штати і їхні союзники також повинні краще захищати свої об'єкти від дедалі потужніших ракет. Вони повинні перейти до такого підходу, який передбачає використання зброї спрямованої енергії (наприклад, лазерів або електромагнітних імпульсів), великої кількості недорогих перехоплювачів і датчиків, які можуть надати інформацію, необхідну для відбиття великих і складних атак, таких як та, яку Іран здійснив проти Ізраїлю у квітні.
Розширене базування ще більше сприятиме оперативній сумісності. Тренуючись і тісніше взаємодіючи між собою в мирний час, американські й союзницькі збройні сили розвиватимуть навички співпраці, які стануть їм у пригоді під час війни.
Заходу також потрібно буде краще працювати над виробленням спільних концепцій і стратегій. Наприклад, Сполучені Штати і такі ключові союзники, як Австралія, Японія і Філіппіни, повинні з'ясувати, як працювати разом, щоб протистояти загрозі китайської агресії проти Тайваню.
Історія показує, що американці досягають найкращих результатів, коли воюють пліч-о-пліч з союзниками. Вони, швидше за все, виграють війни на кількох фронтах, коли працюватимуть з багатьма партнерами. Оскільки Вашингтон стикається зі зростаючою небезпекою в трьох регіонах, він повинен навчитися краще співпрацювати і ділитися досвідом зі своїми союзниками. У великих війнах жодна країна, навіть найсильніша у світі, не може вести їх поодинці.
Раніше ми повідомляли, що війна в Україні спонукає Пентагон до військових реформ. Динамічні бойові дії в Україні забезпечили необхідний поштовх системі, яка довгий час була надто повільною для змін, йдеться про впровадження дешевих та ефективних безпілотників.