Найважливіше питання для Близького Сходу — чи можливо відновити міжнародну угоду, яка обмежує ядерні амбіції Ірану, після того, як колишній президент США Дональд Трамп зруйнував договір з Тегераном. Тривожною альтернативою може стати активізація проксі-війни на Близькому Сході. У гіршому випадку, навіть війна Ізраїлю проти Ірану, яка дестабілізує увесь регіон, пише Financial Times.
Регіон зіштовхнувся із цією проблемою саме тоді, коли США почали помітно віддалятися від Близького Сходу.
Вашингтон тепер вважається «ненадійним союзником». Це почалося не з хаотичного виходу США з Афганістану минулого літа і навіть не з виходу Трампа з ядерної угоди з Іраном, проти чого виступали американські союзники, такі як Ізраїль та Саудівська Аравія.
Ідея зародилася після пасивної реакції Трампа на атаку об’єктів компанії Saudi Aramco у 2019 році, яку здійснив Іран. США розглядали це як напад на Саудівську Аравію, а не на американців.
Відтоді дипломатичні контакти почали налагоджувати деякі країни Перської затоки. Раптове розуміння арабськими державами Перської затоки їхньої вразливості спонукало спроби деескалації.
Оскільки прихильники жорсткої політики в Ірані контролюють усі центри влади країни, така тенденція виглядає як дещо більше, ніж спроба розрядки. Однак на тлі глухого кута на «ядерних» переговорах у Відні, де іранська сторона озвучує сценарій, за яким нічого не може змінюватися без дозволу Тегерана, дипломатичні контакти країн Близького Сходу розширюються.
Наслідний принц і фактичний лідер ОАЕ Мохаммед бен Заїд аль-Нахайян нещодавно прийняв прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета. Беннет заявив, що підтримує ядерну угоду, але закликав до жорсткішої лінії проти Ірану.
Брат наслідного принца ОАЕ Тахнун бін Заїд аль-Нахайян минулого місяця зустрівся з іранськими лідерами в Тегерані.
Іноді спостерігається незначний прогрес. Наприклад, Тегеран погодився на перевстановлення камер ООН на іранських ядерних об’єктах. Проте шанси на повернення до пунктів угоди 2015 року невизначені.
Максималістичні вимоги Ірану можна послабити, але не можна повернути назад технологічні досягнення Тегерану у швидкому збагаченні урану для отримання ядерної зброї.
Ізраїль, єдина в регіоні держава з ядерною зброєю, продовжує свою кампанію з саботування ядерних об’єктів Ірану.
Попереду довгий шлях до відновлення ядерної угоди та до стабілізації регіону.
Якщо ворогуючі країни Близького Сходу не зможуть досягти розрядки, тоді інші сили, такі як сунітські радикали, для прикладу, скористаються кризою. Це відкриє ґрунт для розширення впливу джихадистів, резюмує видання.
Рішення колишнього президента США Дональда Трампа в 2018 році вийти з ядерної угоди з Іраном, можливо, було найбільш катастрофічним прорахунком американської зовнішньої політики з моменту вторгнення в Ірак у 2003 році, пише The Washington Post.
Відповідно до ядерної угоди 2015 року, Іран позбувся 97 відсотків свого ядерного палива і обмежив збагачення урану до 3,67 відсотка. Час наближення Ірану до виробництва достатньої кількості матеріалу для виготовлення ядерної бомби оцінювався в більш ніж рік.
Вихід Трампа з угоди дозволив Тегерану відновити свою ядерну програму.