UA / RU
Підтримати ZN.ua

Іран оприлюднив кадри пожежі у в'язниці Евін, які нічого не прояснили

Ймовірно, ув'язнені намагалися вирватися із задимленої камери, але охоронці камеру не відкрили.

Офіційний Тегеран у неділю опублікував відеозаписи, зроблені нібито у сумнозвісній в'язниці Евін у ніч пожежі 15 жовтня, внаслідок якого загинули щонайменше вісім ув'язнених, повідомляє AP NEWS.

Можливо, метою публікації була спроба прояснити версію уряду в умовах зростаючого міжнародного тиску. Але оприлюднений запис із камер відеоспостереження лише посилив сумніви щодо того, що сталося насправді.

В'язниця Евін відома тим, що в ній утримуються політичні в'язні, у тому числі учасники демонстрацій, які трусили країну протягом останніх п'яти тижнів.

За оцінками правозахисних груп, тисячі людей опинилися у в'язницях, відколи почалися хвилювання через смерть 16 вересня Махси Аміні, 22-річної жінки, затриманої поліцією за те, що вона нібито не дотримувалася суворого ісламського дрес-коду.

Іранська державна інформаційна агенція IRNA показала інтерв'ю з неназваним високопоставленим тюремним охоронцем, який заявив, що у в'язниці спалахнув бунт, коли ув'язнені, засуджені за фінансові злочини, намагалися втекти.

Однак на оприлюднених записах камер відеоспостереження не видно жодних заворушень чи насильства. На уривчастих кадрах видно, як юрби ув'язнених у паніці намагаються вирватися із задимленої камери. Один ув'язнений намагається зламати замок своєї камери вогнегасником, а інший – шваброю.

Уривчасте відео та постійно мінливі пояснення того, що сталося в ніч на суботу у в'язниці Евін, посіяли сумніви в урядовій версії подій. Спочатку офіційні особи заявили, що заворушення були спровоковані "ворожими агентами" та деякими в'язнями, які намагалися втекти. Вони також твердили, що ув'язнені підпалили швейну майстерню. Але на численних відео, викладених у соціальних мережах, чути постріли, вибухи та скандування протестувальників.

Загальнонаціональні протести в Ірані спочатку були спрямовані проти обов'язкового для жінок хіджабу, але потім перетворилися на один із найсерйозніших викликів правлячих клерикалів країни.

Протестувальники вступали у зіткнення з поліцією і навіть закликали до падіння самої Ісламської Республіки. Сили безпеки застосували бойові патрони та сльозогінний газ для розгону демонстрацій, вбивши, за оцінками правозахисних груп, понад 200 людей.

Тим часом провідна іранська асоціація вчителів повідомила про сидячі страйки та скасування занять у багатьох школах по всій країні на знак протесту проти придушення урядом студентських протестів.

Профспілка поділилася фотографіями вчителів із протестними табличками "Жінка, життя, свобода" замість уроків у класах у курдських містах Санандадж, Маріван, Керманшах та Сакез, а також у Західному Азербайджані та гірських провінціях Хамадан та інших.

"Школи перетворилися на казарми, а в особи учнів початкової школи розпорошують сльозогінний газ", - написав один із учителів у листі, поширеному профспілкою.

У неділю в університетах по всій країні продовжувалися розрізнені демонстрації. У престижному Технологічному університеті Шаріф у Тегерані, де на початку цього місяця силами безпеки було здійснено багатогодинну облогу, що закінчилася арештом десятків студентів, спалахнули протести, коли студенти знесли бар'єр, що розділяє чоловіків та жінок у кафетерії університету, повідомили представники студентської асоціації.

"Свобода! Свобода! Свобода! Свобода!", - Кричав на весь голос величезний натовп.

Нагадаємо, що після Другої світової війни династія іранських монархів Пехлеві проводила політику вестернізації та деісламізації. Однак перетворення в західному дусі та деісламізація призвели до активної антиурядової пропаганди, яку підігріли економічні провали шаха Рези Пехлеві (при тому, що в країні було відкрито величезні нафтові родовища).

До кінця 1970-х років Іран охопили масові протести, що вилилися на скасування монархії. У 1979 року у країні відбулася ісламська революція і було засновано ісламська республіка.