69-річний Масуд Пезешкіан, що став президентом Ірану, намагатиметься вести діалог із Заходом, щоб покласти край тривалому протистоянню. Зокрема, це може стосуватися ядерної програми. Послаблення санкцій має вирішальне значення для відновлення економіки та стримування інфляції, яка набула загрозливих масштабів, пише FT.
Для України важливо, щоб Іран мав більш ліберальну владу та концентрував зусилля на власній економіці та розв'язанні внутрішніх проблем, а не перетворювався на воєнного союзника Російської Федерації. Експерти, з якими спілкувались журналісти FT, говорять, що новий президент матиме значно лояльнішу позицію щодо розв'язання соціальних питань та звертатиме увагу насамперед на лібералізацію життя країни, ніж на її остаточне відокремлення від цивілізованого світу. Серед імовірних рішень нового президента може бути послаблення вимог до носіння хіджабу та скорочення обмежень на застосування Інтернет-зв'язку.
Водночас аналітики вважають, що новий президент Ірану є передбачуваним політиком і навряд чи буде пропонувати та лобіювати революційні зміни. Однак навіть такі помірні реформи можуть наштовхнутися на конфронтацію з радикальними політичними силами, які мають вирішальний вплив в іранському парламенті.
Анонсовані Пезешкіаном зміни в економіці та політиці не можна вважати обов'язковими. Система ісламської республіки, якою є на сьогодні Іран, передбачає жорсткий контроль вибраних громадянами політиків радикальними релігійними силами та мілітарними об'єднаннями на зразок “Вартових ісламської революції”. Однак поява президента, який декларує ліберальні реформи на офіційному рівні, може бути початком зниження рівня конфронтації Ірану з колективним Заходом та іншими країнами.
Як зазначали аналітики раніше, з огляду на специфіку відносин Тегерана й Москви також не слід очікувати значущої зміни політики теократичного Ірану стосовно Заходу й України: іранці й далі постачатимуть «шахеди» в обмін на гроші, технології та політичну підтримку Росії.