Інтернет знаходиться в глобальній облозі. Минулий тиждень приніс нову історію про загрозу автократизму: цивільні жителі відчайдушно намагаються кинути виклик режиму через соціальні медіа, тим часом автократії використовують інтернет для придушення дисидентства. Демократії повинні сприймати ці події як нагадування про роль Інтернету, а також про власну відповідальність, пише The Washington Post.
Російські регулятори вже давно закликають компанії Кремнієвої долини зберігати «прокремлівський матеріал», навіть якщо це порушує їх правила, та видаляти «антикремлівські матеріали».
Останніми днями тиск посилився. Google отримала вимогу заблокувати тисячі фрагментів контенту або обмежити їх поширення. Це все частина спроби побудувати «суверенний Інтернет», відрізаючи громадян від решти світу - а також одне від одного.
Турботи Росії є внутрішніми; така кампанія щодо «суверенного інтернету» набрала обертів після того, як соціальні медіа стали ключовими для організації протестів на підтримку ув'язненого опозиційного політика Олексія Навального в січні. Але подібні репресії отримали відлуння майже у всьому світі.
Інші країни почали брати приклад. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко перехопив європейський авіалайнер, щоб заарештувати журналіста-дисидента, медіакомпанія якого поширює інформацію за допомогою програми обміну повідомленнями Telegram. Зараз Білорусь заборонила прямі трансляції акцій протесту та висвітлювання «несанкціонованих» опитувань громадської думки.
Тенденція не обмежується лише Москвою та Мінськом. Індія також пришвидшила свої атаки на Twitter минулого тижня, відправивши поліцейських у штаб-квартиру компанії в Нью-Делі, щоб «вручити повідомлення» після того, як Twitter застосував ярлик «маніпуляційних засобів масової інформації» до публікацій керівної політичної партії.
До речі, в країні немає закону, який би забороняв це робити. Однак Twitter особливо вразливий в Індії, оскільки він має там штаб-квартиру. Дійсно, інші країни, які коливаються між авторитаризмом і демократією, вже запровадили або можуть незабаром запровадити нові вимоги для представників іноземних компаній. Як інакше змусити технологічні компанії дотримуватися вимог, якщо не загрожувати безпеці працівників?
Індія нещодавно змусила сайти видалити всі посилання на «індійський варіант» COVID-19, що також стало частиною кампанії тиску.
Іноді платформи піддаються настановам, аргументуючи це тим, що вони повинні підкорятися місцевим законам. Іноді технологічні компанії чинять опір, як це показала апеляція Google на російські ухвали та позов WhatsApp проти деяких вимог влади Індії. Проте боротьба буде лише загострюватися, оскільки країни продовжать посилювати свій контроль над соцмережами, особливо це стосується авторитарних режимів, резюмує видання.
Кіберпростір – це яскравий приклад сфери, у якій авторитарні держави на чолі з Китаєм та Росією використовують для формування нових «правил гри», які можуть підірвати західні норми відкритості та демократії.