Попри зовнішньо– та внутрішньополітичні наслідки для Грузії, керівна партія країни «Грузинська мрія» завзято намагається протягнути через парламент законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який вже охрестили аналогом російського закону «про іноагентів». Навіщо грузинський уряд, парламент, керівна партія, та навіть мільярдер Бідзіна Іванішвілі домагаються ухвалення цього законопроєкту розповів Володимир Кравченко у статті «Куди веде «Грузинська мрія»: до Європи чи Росії?».
У коментарі ZN.UA автор Youtube-каналу «Новини Кавказу» Гела Васадзе зазначив, що «Грузинська мрія» хоче привести Грузію до Євросоюзу та отримати доступ до його фондів. При цьому, за його словами, керівна партія хоче залишитися при владі.
Восени 2024 року в Грузії заплановані вибори до парламенту, і «Грузинська мрія» планує вкотре на них перемогти. Адже якщо переможе опозиція, то нагадає про репресії проти неї за останні 12 років. Водночас законопроєкт «про іноагентів» у разі його прийняття, значно обмежить ресурси опозиції та зменшить її шанси на перемогу.
І при цьому, пише Кравченко, схоже, що у «Грузинській мрії» впевнені – ні Сполучені Штати, ні Євросоюз не робитимуть чогось надзвичайного через ухвалення закону. Зокрема, не заморозять статус Грузії як кандидата на вступ до ЄС, а лише висловлять стурбованість, як роблять це завжди.
З іншого ж боку, як зазначає автор, ухваливши закон «про іноагентів» правляча партія хоче догодити Москві. При чому «Грузинська мрія» вже вжила заходів, які посилили російський вплив на Грузію як в економічній сфері, так і в політичній.
«Із моменту широкомасштабного російського вторгнення в Україну грузинська влада займала двоїсту позицію, намагаючись балансувати між Києвом і Москвою, Заходом і Росією. На позицію керівної коаліції впливає страх перед новим російським вторгненням: у Тбілісі бояться повторення російсько-грузинської війни 2008 року, бояться залишитися сам на сам із російською армією. Війна 2008 року показала, що Захід не відправлятиме військ до Грузії», – пише Кравченко.
Крім того, автор звернув увагу, що торгівля з РФ гарно вплинула на економічний розвиток Грузії. Зокрема, як стверджував прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе, у першому кварталі цього року ВВП країни зросло на 7,8%. Тоді як інфляція минулого року була меншою за 3%.
«Значна кількість громадян Грузії одержала непоганий профіт від поліпшення відносин із Росією. Передусім у сфері туризму. Росія робить усе, щоб ці економічні зв’язки було поновлено», – пояснив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето на цей законопроєкт, якщо він буде прийнятий у третьому читанні. Утім 1 травня парламент Грузії у другому читанні затвердив так званий «закон про іноагентів». Після цього у столиці знову вийшли на велелюдну акцію протесту.
У ніч із 30 квітня на 1 травня спецпризначенці розігнали мітинг проти закону про «іноагентів». Проти демонстрантів поліція використала гумові кулі, перцевий спрей, сльозогінний газ, водомети, до затриманих застосовувалося насильство. Постраждали десятки людей.
Зурабішвілі звернулася до очільника Міністерства внутрішніх справ Вахтангу Гомелаурі з вимогою припинити придушення мирної демонстрації.
На тлі дій влади в Грузії у Європарламенті вже закликали позбавити Грузію статусу кандидата на членство у ЄС.