Підвищення температури океану, спричинене кліматичною кризою, збільшує кількість циклонів та інтенсивність штормів, стверджують вчені. Зокрема, наслідки цього вже можна побачити в Індії, де сезон циклонів посилюється унаслідок швидкого нагрівання Індійського океану, пише The Guardian.
Минулого тижня Індію побив незвично сильний циклон, що призвело до масових збоїв. Цього тижня в Бенгальській затоці утворилася чергова сильна буря - циклон Яас, в результаті якої понад мільйон людей були змушені евакуюватися.
Індійський субконтинент десятиліттями страждає від потужних тропічних циклонів. Але вчені кажуть, що глобальне потепління ще більше прискорює темпи нагрівання океану, а це призводить до збільшення кількості циклонів і швидкого посилення слабких штормів, що матиме серйозні наслідки.
Циклони набагато частіше набирають інтенсивність саме над теплими водами. В Аравійському морі - західна частина Індійського океану, температура моря, як правило, нижче 28°С, і в період з 1891 по 2000 рік там було зафіксовано лише 93 циклони. Для порівняння, тепліша Бенгальська затока на сході Індійського океану, де температура постійно перевищує 28°С, за той самий період зафіксувала 350 циклонів.
Між 2001 і 2021 роками в Аравійському морі утворилося 28 циклонів, поряд із помітним збільшенням інтенсивності штормів, що підсилюється підвищенням температури морської поверхні, яка сягала 31°С.
Дослідження 2016 року показало, що глобальне потепління внаслідок діяльності людей сприяло збільшенню частоти надзвичайно сильних штормів над Аравійським морем.
«Весь Індійський океан наразі нагрівається швидше, ніж Атлантичний або Тихий. А в межах Індійського океану західні частини нагріваються набагато більше. Ми бачимо, що це підвищення температури морської поверхні чітко пов’язане зі змінами інтенсивності та частоти циклонів, особливо в Аравійському морі, а також їх швидким посиленням», - каже вчений-кліматолог з Індійського інституту тропічної метеорології Роксі Метью Колл.
Протягом останніх років як в Аравійському морі, так і в Бенгальській затоці спостерігається швидке посилення слабких штормів, які стають сильними циклонами. Але нинішні моделі метеорологічних прогнозів не враховують цю тенденцію, створюючи величезну проблему як для органів управління катастрофами, так і для громадськості, які не можуть адекватно реагувати на ризики, вважають вчені.
«Кліматичні прогнози показують, що Аравійське море буде і надалі нагріватися все швидшими темпам, ніж раніше, і саме там будуть утворюватися ще потужніші циклони», - додав Роксі Метью Колл.
Індія особливо вразлива, оскільки 14% її 1,3-мільярдного населення проживає в прибережних районах.
«Наслідком руйнувань, який залишив нещодавній циклон в Індії, є похмуре нагадування про вразливість країни до екстремальних кліматичних явищ», - сказав Абінаш Моханті з Ради питань енергетики Індії.
Моханті заявив, що уряди країн повинні інвестувати у вдосконалену систему реагування на надзвичайні ситуації, яка враховує складні наслідки екстремальних подій, детальну оцінку ризику для інфраструктури від наслідків зміни клімату.
Такі країни, як Непал, також можуть постраждати, коли сильні циклони в Індійському океані не будуть «розсіюватися», спричиняючи надмірні снігопади в Гімалаях, сказав вчений-кліматолог Міжнародного центру інтегрованого розвитку Арун Шреста.
«Заметіль в Евересті 1995 року, циклон «Файлін» у 2013 році та циклон «Худхуд» у 2014 році - це лише кілька прикладів негативного впливу на Гімалаї», - додав Арун Шреста.
Аномальне потепління в Індійському океані також пов’язане з популяціями сарани, повенями в Африці, австралійськими пожежами та зміною глобальної структури опадів, резюмує видання.
Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.
Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.
Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.