Державний секретар США Майк Помпео провів переговори з міністрами закордонних справ Вірменії та Азербайджану Зограбом Мнацакяном і Джейхуном Байрамовим. Міністрів прийняли в Держдепартаменті з інтервалом у годину в п'ятницю, 23 жовтня. Від пропозиції Помпео провести тристоронню зустріч вони відмовилися, передає Deutsche Welle.
Перед зустріччю з главами МЗС двох воюючих держав держсекретар дав зрозуміти, що не очікує дипломатичного прориву.
«Це складна дипломатична ситуація», - заявив він журналістам.
У МЗС Вірменії за підсумками зустрічі повідомили про підтвердження необхідності виконання домовленостей про припинення вогню і продовження мирного процесу під егідою Мінської групи ОБСЄ Мнацакян звинуватив Туреччину в прямій участі у військовій операції Азербайджану проти Вірменії.
Байрамов, у свою чергу, поскаржився на навмисні обстріли цивільних об'єктів в Азербайджані вірменською артилерією, а також звинуватив Єреван в «масовому вербування іноземних найманців». Азербайджанський міністр нагадав, що позиція Баку ґрунтується на чотирьох резолюціях ООН про територіальну цілісність країни.
Уранці 27 вересня карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Сторони конфлікту - Вірменія і Азербайджан - звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів в регіоні Арцах (нинішній Нагорний Карабах і прилеглі території).
Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще і загальну мобілізацію.
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався через Нагірний Карабах в 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабахська автономна область заявила про вихід з Азербайджанської РСР. Нагорний Карабах і сім прилеглих до нього районів - 20% території Азербайджану - знаходяться під окупацією збройних сил Вірменії. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню. Територіальний конфлікт не врегульовано досі.
Баку почало наступ в Нагірному Карабаху, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабаху, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення» і «Позиційні бої не місцевіого значення».