Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас заявив, що в результаті хакерської атаки в середу, 11 серпня, хакерам не вдалося отримати будь-які документи. Листування МЗС зловмисники отримали в листопаді минулого року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
«Ми хочемо уточнити, що кібернетичний злом був проведений в листопаді минулого року. Кібератаку також намагалися влаштувати вчора, але вона не була успішною», — сказав міністр.
Він пов'язує цей злом з Росією.
«Ці активні діючі в нашому регіоні угруповання хакерів, які влаштовують кібератаки, зламують бази даних, вони, як правило, пов'язані зі спецслужбами Росії», — сказав Анушаускас.
«Я думаю, що так», — відповів він на питання, чи пов'язує він і цей випад з Росією.
Про те, що сталося в листопаді литовські відомства не повідомляли.
Вчора ряд литовських ЗМІ повідомили про атаку на зовнішньополітичне відомство Литви. За відомостями редакцій було вкрадено понад півтора мільйона одиниць листування міністерства з послами в зарубіжних країнах, партнерами по НАТО, а деякі документи — з грифом «Секретно». Як стверджують хакери, в листуванні литовські дипломати розкрили таємниці США проти Європи — переважно щодо газопроводу Nord Stream 2 («Північний потік 2»). Зокрема, за їхніми словами, в листах також обговорюються відносини з Білоруссю і Китаєм.
Анушаускас повідомив, що не може підтвердити автентичність документів, крім того, частина їх засекречена.
«Коли відбувається витік якоїсь інформації, слід знати, що існує ризик включення в зміст документів і фейковий новин, недостовірних даних, які можуть бути сфальсифіковані», — сказав міністр оборони.
За його словами, вкрадено трохи документів. «За оцінками фахівців, це не повинен бути період десятиліть. Це повинен бути невеликий період», — зазначив він.
Він заявив, що після злому в листопаді МЗС були представлені рекомендації, як організувати систему кібербезпеки, щоб інциденти не повторилися.
За його словами, рекомендації проведені в життя.
«Зроблений вчора невдалий випад може бути доказом», — підкреслив Анушаускас.
Він додав, що незважаючи на те, що документи були вкрадені в листопаді, про це було повідомлено тільки в ці дні, коли в Литві відбувалися політичні хвилювання.
«Так передбачається відповідальність перед найрізноманітніші цілі — дестабілізації ситуації, репутаційної шкоди», — сказав він.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що під час кібератаки на МЗС республіки міг статися витік засекреченої інформації, що завдає шкоди союзникам Литви.
За його словами, витік цієї інформації «може завдати великої шкоди перш за все щодо союзників». «Але це потенційна втрата, яку я зараз ще не можу публічно розкрити», — додав президент.
Нагадаємо, що в липні Служба безпеки припинила і нейтралізувала 65 кібератак на інформсистеми органів державної влади, повідомила прес-служба СБУ. Зазначено, що фахівці проаналізували понад 31 тисячу критичних подій інформаційної безпеки.
Найчастіше основними типами кібератак були:
- з'єднання з командно-контрольними серверами (C & C Server);
- спроби отримання несанкціонованого доступу (Brute Force Attack);
- атаки на вебдодатки (Web App Attack);
- шкідливе програмне забезпечення (Malware) та інші.