Грецький прем'єр Алексіс Ціпрас і його колеги з СІРІЗА зараз напевно вже зрозуміли, що Росія не стане їх фінансувати і не буде ставати їх дипломатичним спасителем, пише видання The Financial Times.
У понеділок стало відомо, що російський мільярдер Юрій Мільнер вкладе $ 100 млн на пошук позаземних цивілізацій. "За моїми розрахунками, це на $ 100 млн більше, ніж уряд РФ запропонувало в якості фінансової допомоги Греції, коли радикальна ліва партія СІРІЗА, "симпатизуючи" Москві, прийшла до влади в січні", - пише оглядач газети Тоні Барбер.
За час "хаотичного" перебування при владі СІРІЗА, прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас знову і знову намагався розіграти російську карту", щоб відобразити тиск кредиторів єврозони на Афіни.
По-перше, контакти між грецьким урядом і Кремлем спочатку не мали ніяких практичних результатів. Простіше кажучи, Москва бачить Афіни як "біду" єврозони, у тому числі і боргову кризу в Греції, розцінює як суто європейську проблему: Європа повинна заплатити за це і все вирішити.
Кремль навіть не звільнив грецькі сільськогосподарські підприємства від зустрічних санкцій, накладених на ЄС у відповідь на європейські обмежувальні заходи, які пішли за анексією Росією Криму і втручанням у Східною Україну.
Правда, під час візиту в минулому місяці в Санкт-Петербурзі Ціпрас уклав з Росією угоду про газопровід через Грецію. Але у цього проекту довгий шлях від прийняття до перетворення в конкретну форму. "Загалом, ви повинні були б сказати, що Росія має більше впливу на деякі колишні комуністичні союзники на Балканах, ніж на Грецію", - йдеться в статті.
По-друге, автор стверджує, що російські політики, такі як міністр фінансів Антон Силуанов, проти виходу Греції з єврозони і ЄС. Вихід Афін з єврозони став би потрясінням на фінансових ринках, що дуже небажано для Росії, яка бореться з посиленням економічного спаду через низькі ціни на енергоносії й західні санкції.
"З дипломатичної точки зору, дружня Греція є більш корисною для Росії всередині ЄС, де РФ може з допомогою своїх аргументів впливати на Афіни, просуваючи свої інтереси", - йдеться в статті.
По-третє, Ціпрас і його колеги з СІРІЗА, які були настільки наївними ще півроку тому, зараз, напевно, вже зрозуміли, що Росія не стане їх фінансувати і не буде ставати їх дипломатичним спасителем. Тим не менш, Ціпрас продовжує грати "російську карту". Один з таких прикладів такого "фокусничества" - референдум в Греції в липні, коли виборці повинні були підтримати позицію Ціпраса проти умов кредиторів. Тоді з'явились певні "сигнали" про те, що грецький прем'єр перебуває в контакті з Кремлем і шукає підтримки президента РФ Володимира Путіна, який міг би допомогти йому в протистоянні з урядами єврозони.
Ціпрас у своїх намірах не керувався наміром отримати гроші від Путіна або, тим більше, відмовитися від Заходу в користь Росії. "Замість цього, він намагався створити ілюзію, що він становить загрозу для західних союзників Греції", - зазначає оглядач видання.
З одного боку, Ціпрас намагався спонукати адміністрацію американського президента Барака Обами, який вже і так був стурбований геополітичними наслідками грецької проблеми, ще більше чинити тиск на європейців, і не дозволити Греції вийти з єврозони.
З іншого боку, "залицяння" за Росією були певною спробою завоювати увагу канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка була більш серйозно стурбована виходом Афін з єврозони, ніж її міністр фінансів Вольфганг Шойбле.
У певному сенсі, Ціпрас грав з великими ризиками. Але США чинять тиск, щоб запобігти виходу Греції з єврозони, а Німеччина вирішила надати Афінам ще один шанс. "Однак грецького прем'єра довелося прийняти допомогу в обмін на програму реформ, проти якої виступає він сам і його партія", - йдеться в статті.
"Те, що почалося як розігрування "російської карти", закінчилося як "російська рулетка", - резюмує автор.
23 липня парламент Греції прийняв другий пакет законопроектів для переговорів з міжнародними кредиторами. Прийнятий пакет законопроектів повинен захистити, в теорії, платників податків від банкрутства банків.
Повідомлялося, що Греція починає роздавати борги кредиторам. Згідно з джерелами в міністерстві фінансів країни, Греція погасила 4,2 мільярда євро Європейського центрального банку (ЄЦБ) уже в понеділок, 20 липня, щоб уникнути чергового дефолту.
Раніше парламент Греції схвалив угоду з Євросоюзом, за яким зобов'язався розпочати непопулярні реформи в обмін на отримання фіндопомоги і реструктуризації боргу. Прийняття реформ супроводжувалося заворушеннями на вулицях Афін і серйозними дискусіями серед уряду і парламенту Греції, внаслідок чого низка колишніх соратників Ціпраса пішли у відставку або були звільнені.
Перед укладанням угоди багато експерти і політики не раз говорили про те, що Греція може в підсумку покинути єврозону. Тоді, на початку липня, букмекери заявили, що вважають, що як мінімум в 2015 році Греція може залишитися у складі єврозони. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що тепер вихід Греції з єврозони фактично неминучим. А видання Financial Times писало, що вихід Греції з єврозони відбудеться, але не скоро.
Як пише Тетяна Силіна у статті "Дзеркало тижня. Україна" "Греція. Троянський кінь або бодливое теля?", поведінка нового грецького керівництва дратує в ЄС багатьох, не тільки Берлін. Сполучені Штати також неодноразово висловлювали невдоволення як з приводу намірів Греції взяти участь у реалізації "Турецького потоку", так і щодо її військового співробітництва з РФ. Греція - єдина країна НАТО, активно розвиває ВТС з Росією. Детальніше про стосунках Греції і Росії читайте у проекті "Дзеркала" - Викрадення Європи. Греція.