UA / RU
Підтримати ZN.ua

Глава МЗС Польщі заявив про прагнення Варшави до співпраці з Києвом

У Варшаві вважають, що Польща і Україна дуже близькі сусіди, але існують відмінності щодо історичної пам'яті

Глава польської дипломатії нагадав, що Варшава домагається скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків поляків на території України

Глава польської дипломатії нагадав, що Варшава домагається скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків поляків на території України

Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив, що Варшава надає велике значення історичної пам'яті, але одночасно прагне до співпраці з Україною, повідомляє Obserwator Miedzynarodowy.

"Польща і Україна – дуже близькі сусіди, хоча існують відмінності стосовно історичної пам'яті та тлумачення болісних подій Другої світової війни, особливо волинського злочину. Ми приділяємо велику увагу історичній істині і пам'яті жертв, але в той же час хочемо співпрацювати", - зазначив Чапутович.

Голова польської дипломатії нагадав, що Варшава домагається вирішення найбільш гострої проблеми – скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків поляків на території України.

"Ми сподіваємося, що проблема незабаром буде вирішена, і переговори будуть сприяти подальшому розвитку нашого стратегічного партнерства з Україною", - додав він.

У грудні минулого року в Харкові між президентом України Петром Порошенком і президентом Польщі Анджеєм Дудою було досягнуто згоди щодо ексгумації тіл поляків, проте в канцелярії польського президента заявили, що Україна не виконує домовленостей.

Інститут національної пам'яті України ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо українських пам'яток на території Польщі, зокрема на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що Україна зможе дозволити ексгумацію останків польських жертв тоді, коли польська сторона представить своє бачення легалізації українських пам'яток у Польщі.

Відносини між Польщею та Україною викликають багато суперечок, особливо в історичному контексті. Польський істеблішмент кардинально переглядає політику Польщі в сфері національної пам'яті. Стосовно України це призвело до відмови від формули примирення "прощаємо і просимо прощення", і тепер історичні образи виходять на перший план в україно-польських відносинах. Чому ті і перебувають у стані турбулентності. Більш детально про польсько-українських відносинах читайте у матеріалі Володимира Кравченка, "Тінь Бандери і Хмельницького ZN.UA.

Читайте також, як спецслужби "народної" Польщі бандерівців знищували, в матеріалі Юрія Шаповала про мікроматрицю українсько-польських відносин для ZN.UA.