У військовому госпіталі США в Німеччині на початку цього року лікарі зробили тривожне відкриття, коли обстежили пораненого українського солдата, який захищав свою країну від російського вторгнення. Його інфекція виявилася стійкою майже до всіх наявних антибіотиків.
«Цей випадок, детально описаний у статті, опублікованій минулого місяця Центром контролю і профілактики захворювань США, став останнім доказом того, що наслідки війни для здоров'я людей поширюються далеко за межі України», - пише Financial Times.
Відтоді, як Росія вперше вторглася на територію України в 2014 році, кількість стійких до ліків інфекцій у Західній Європі зростає. І значна частина таких заражень припадає на українців, про що свідчить ціла низка наукових праць. Існує багато способів, як війна сприяє поширенню хвороб і ускладнює вжиття звичайних запобіжних заходів проти стійкості до антибіотиків.
«Важкі метали, що містяться в кулях, можуть бути токсичними, глибокі рани наражають організм на небезпеку інфікування, лікарняна і санітарно-гігієнічна інфраструктура пошкоджена, тести для визначення правильного антибіотика можуть бути недоступні, нерозбірливе використання ліків може бути більш імовірним, а вимушене переміщення людей може сприяти поширенню хвороби», - пише видання.
В останні місяці, коли евакуйовані військовослужбовці і цивільні почали проходити лікування в інших країнах Європи, спостерігається подальше зростання кількості таких заражень.
Деякі з цих заражень, схоже, відбулися під час перебування в перевантажених лікарняних закладах України. Інші випадки відбулися нещодавно в країнах, які приймають сотні тисяч біженців. Але, незважаючи на таке поширення антибіотикорезистентних інфекцій, економічні і політичні наслідки війни відволікають уряди від боротьби з загрозами для здоров'я населення.
Експерти в галузі охорони здоров'я, які намагаються вирішити цю проблему, були розчаровані на Генеральній Асамблеї ООН минулого місяця, коли було прийнято три резолюції щодо боротьби з хворобами, але не було жодних ознак нового фінансування або твердих зобов'язань щодо впровадження змін. Спеціальний представник Великої Британії з питань антимікробної резистентності (АМР) Саллі Девіс наполягає на прийнятті єдиної, більш жорсткої і цілеспрямованої резолюції наступного року. Зокрема, така резолюція повинна включати заходи для відстеження прогресу і притягнення країн до відповідальності.
«Попереду у нас масштабна робоча програма. Ми зможемо виконати її лише за умови спільної роботи багатосторонніх організацій і наявності рамок, узгоджених країнами», - сказала Девіс.
У всьому світі небезпека АМР, зважаючи на обмежений спектр ефективних існуючих ліків, значно зростає, а нових препаратів на стадії розробки дуже мало. Зупинити це зростання важко, а заходи обмежуються більш ретельним призначенням ліків, дотриманням правил лікування і інфекційним контролем, а також спробами обмежити забруднення навколишнього середовища і надмірне використання антибіотиків у тварин. Навіть у найбільш забезпечених ресурсами системах охорони здоров'я зусилля виявляються недостатніми.
Пацієнт престижної нью-йоркської лікарні розповів Financial Times, що йому призначили антибіотики без проведення належних аналізів, щоб переконатися, що вони підходять для лікування інфекції. А потім лікарняна аптека відмовилася приймати назад невикористані таблетки, щоб організувати їх безпечну утилізацію. Хоча більшість країн розробили національні плани дій щодо боротьби з АМР, оцінка, опублікована на початку цього року групою під керівництвом дослідника з Единбурзького університету Джея Пателя, свідчить про значні розбіжності в якості цих планів, а також про розбіжності між оцінками і думками зовнішніх експертів.
«Існує схильність до перебільшення сильних сторін і применшення слабких. Майже всім їм бракує підзвітності», - пояснив експерт.
Існують також суттєві відмінності між якістю національних політик і оцінками смертності, пов'язаної зі стійкістю до ліків у різних країнах. Зімбабве і Японія належать до тих країн, які отримали хороші оцінки, але також мають високі показники смертності. Розмиває картинку низька якість даних щодо смертей, пов'язаних зі стійкістю до антиретровірусних препаратів, які оцінюються в 1,27 мільйона випадків щорічно в усьому світі. Країни, які інвестували в кращий епіднагляд і мають більш точні дані, можуть бути покарані. Але, як свідчить випадок українців в Німеччині, інфекціям плювати на національні кордони.
Незважаючи на ці труднощі, зростаюча кількість ініціатив свідчить про те, що в майбутньому ситуація може покращитися. Штучний інтелект використовується для досліджень на ранніх стадіях, а підтримуваний фармацевтичною промисловістю Фонд AMR Action Fund надав фінансування для підтримки тестування на пацієнтах кількох перспективних експериментальних методів лікування.
Спираючись на стимули у Швеції і Німеччині для заохочення використання нових антибіотиків, Велика Британія започаткувала пілотні схеми, які винагороджують розробників нових ліків, але ці виплати не пов'язані з застосуванням препаратів. Це повинно стримати надмірне використання ліків. Подібні заходи обговорюються в Канаді, ЄС та США.
Проте доступ до нових ліків у країнах із середнім і низьким рівнем доходу залишається обмеженим, що загрожує життю багатьох пацієнтів і створює ризик подальшого зростання резистентності через неналежне використання наявних препаратів.