Найбільш дивний момент цього року - це коли Владімір Путін раптом накинувся на Англіканську церкву. Мовляв, розглядати ідею про гендерно нейтрального Бога було гріхом. В розпал того, що він вважає екзистенційною війною, Путін знаходить час на те, щоб непокоїтися через одностатеві шлюби в США, «скасування» Вільяма Шекспіра чи Джоан Роулінг по обидва боки Атлантики і хірургічні операції зі зміни статі.
Можна було б подумати, що Путін проходить кастинг, плануючи замінити головного телеведучого Fox News Такера Карлсона. Але і риторику Карлсона часто неможливо відрізнити від висловлювань російського президента, - пише в статті для Financial Times журналіст Едвард Люс.
Ведучий Fox News називає президента України Володимира Зеленського «деспотом», президента Джо Байдена - «українським сутенером» і «корумпованим автократом». Що ж Карлсон думає насправді? Інтернет вказує на дивну спорідненість між Путіним і американським ведучим. Але вона не така дивна, як може здатися на перший погляд. Республіканські виборці впевнено схиляються до антивоєнної позиції. Менше 40% з них думають, що США варто й надалі забезпечувати Україну зброєю. Два головних претенденти на роль кандидата в президенти від Республіканської партії - Дональд Трамп і Рон ДеСантіс - скептично ставляться до України. Трамп стверджує, що зможе закінчити російсько-українську війну за 24 години після того, як стане президентом. ДеСантіс цього тижня сказав, що подальше втручання в «територіальну суперечку між Росією і Україною» не входить в американські національні інтереси. Цю свою заяву губернатор Флориди зробив в ефірі шоу Карлсона (знову ж таки).
ДеСантіс сказав, що США варто зосередитися на захисті власних кордонів. Губернатора Флориди і Трампа разом підтримують щонайменше три чверті виборців-республіканців. Можна з упевненістю припустити, що хтось з них стане кандидатом в президенти від партії у 2024 році.
«Це те, на що розраховує Путін? Навіть саме це питання провокативне. Щоб вивести з себе американців будь-якої масті, достатньо прошепотіти: «Росія 2016». Ліберали, спираючись на слабкі докази, переконані, що Путін виграв президентство для Трампа. А республіканці без будь-яких юридичних підстав вірять, що втручання Путіна у вибори в 2016 році - це міф. Правда, яку не транслюють в ефірах, полягає в тому, що Путін справді втручався у вибори в 2016 році, але можна майже напевне сказати, що це не зіграло вирішальної ролі. Але він з радістю розворушив пожежу в Америці, яка вже існувала», - пише оглядач.
Люс не сумнівається, що крах стійкості НАТО і зупинка потоку американської зброї і грошей в Україну - це найбільша надія Путіна на перемогу у війні. Президентство Трампа або ДеСантіса дало б Росії найкращий шанс роз’єднати Захід. Саме в цьому минуле Путіна в КДБ може допомогти йому маніпулювати сприйняттям.
«Загроза не в тому, що він змусить американських виборців змінити свій вибір. США генерують достатньо і власної дезінформації. Ризик в тому, що лідер Кремля зможе закріпити переконання правих в таборі MAGA, що Росія - їхній глобальний лідер. Російські прапори і футболки з написами: «Краще бути росіянином, ніж демократом», - стали поширеними», - пояснює автор.
Він підкреслює, що між ДеСантісом і Трампом велика різниця. Однак, їх об’єднує домінування культури в кампаніях. Вони мало говорять про розмір штату, зайнятість або зміцнення глобальних ланцюгів забезпечення. Натомість обидва політика виступають проти так званої «свідомої культури», проти «свідомого» капіталізму і байденівської підтримки України. Дональд Трамп-молодший критикує українського президента, називаючи його «невдячною міжнародною королевою соціальної допомоги».
Якби їхні платформи були менше зосереджені на культурі, Путін, без сумніву, знайшов би час для висміювання податкової політики Байдена. Але натомість російський лідер продовжує чухати «культурну сверблячку». Ситуація може вийти на передній план ще до президентських виборів в США. 45 мільярдів доларів, які Конгрес виділив на допомогу Україні минулого грудня, закінчаться в восени. Спікер Палати представників республіканець Кевін МакКарті пообіцяв, що Київ більше не отримає «не заповнені чеки». Багато його колег готові закрутити вентиль повністю. МакКарті знадобилося рекордних 15 раундів, щоб завоювати крісло спікера. Він обійняв цю посаду, маючи перевагу лише на 4 голоси. Через це від залежить від радикальних союзників, таких як Марджорі Тейлор Грін.
Грін називає Зеленського корумпованим глобалістом, який хоче нашкодити американцям. Ніхто не знає, в що вірить МакКарті. Люс цитує іншого неназваного журналіста, який якось пожартував: «МакКарті взагалі існує, коли він сам?». Навряд чи спікер нижньої палати Конгресу здатен вести якусь політичну лінію. В будь-якому випадку наступного року Україна буде в виборчому бюлетені. Зовнішня політика рідко грає вирішальну роль в президентських гонках в США. Зазвичай головну роль грає економіка. Але і культура теж часто грає роль.
«Ключовий момент симбіозу Карлсона-Путіна в тому, що Україна перетворюється в культурний розлом в США. Рівно так само, як одягання маски ідентифікувало людей як лібералів під час пандемії, український прапор став символом свідомої культури», - пояснює оглядач.
Майже всі інші республіканці, які тільки є: від колишнього віце-президента Майка Пенса до екс-посла США в ООН Ніккі Хейлі, - це антиросійські яструби. Вони критикують Байдена за те, що він зробив не достатньо для України. Окрім воєнного фронту Путін буде пильно стежити ще за однією битвою. Це праймеріз Республіканської партії. Якщо для нього все пройде добре, в російського автократа з’явиться надія.