Протягом цього року на енергетичному ринку було багато розчарувань і нездійснених завдань, пише газета Financial Times. На початку року видання перерахувало чотири основні теми, на які варто звернути увагу в 2018-му:
• Поновлювані джерела енергії, незважаючи на триваюче зниження їх цін, не змогли зайняти домінуючу позицію на ринку. Вуглеводні джерела залишаються основним джерелом енергопостачання.
• Перехід Китаю до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю сповільнився. Після двох років спаду споживання вугілля знову зросло.
• Політична ситуація в Саудівській Аравії не стабілізувалася, а вбивство журналіста Джамаля Хашоггі в Туреччині лише нагадало світу про небезпеку концентрації влади в руках наслідного принца Мухаммеда бін Салмана.
• Можливо, єдиною справжньою історією успіху стало триваюче збільшення виробництва сланцю в США – згідно з офіційними даними, загальний видобуток нафти зріс на 2 мільйони барелів на день у річному обчисленні. Цей сплеск виробництва сприяв збереженню низьких цін – трохи більше 60 доларів за барель Brent, це трохи нижче, ніж 12 місяців тому.
Але події у Венесуелі також заслуговують уваги. Через майже 20 років після приходу до влади Уго Чавеса, Венесуела продовжує переживати кризу. Видобуток нафти знизився з понад 2,2 млн барелів на добу в січні до 1,1 млн барелів на добу в листопаді. У порівнянні з піковим видобутком нафти в країні – майже 3,5 млн барелів на добу в 1998 році, це падіння становить понад 68%. Венесуельська економіка стагнує. Країна все ще відмовляється надавати дані про рівень ВВП і інфляції, незважаючи на неодноразові запити міжнародних організацій і ризику дефолту через суверенний борг Венесуели. Нездатність Венесуели проводити виплати власникам облігацій може протягом кількох місяців привести до втрати одного з основних активів – міжнародної торгової компанії Citgo.
Країна, яка повинна бути однією з найбагатших в Латинській Америці, враховуючи її великі нафтові і мінеральні ресурси, включаючи золото, боксити і алмази, наразі є однією з найбідніших.
Продовольства не вистачає, і, крім відтоку інтелекту, Венесуела стикається з кризою біженців – люди намагаються мігрувати у сусідні країни, такі як Колумбія та Бразилія. Згідно з даними дослідного інституту Брукінгса, за межі країни виїхало понад три мільйони венесуельців, в тому числі мільйон до Колумбії.
Мігранти включають в себе як людей, що живуть за межею бідності, так і кваліфікованих робітників, від яких залежить економіка. Серед них безліч співробітників нафтової компанії PDVSA, власником якої є уряд Венесуели. Те, що залишилося від венесуельської економіки, продовжує розвиватися виключно завдяки російським позикам. В обмін на них Москві дозволяється створити військову базу у Венесуелі.
В Каракасі не було зміни режиму – Ніколас Мадуро залишається при владі. Однією з причин цього є репресії, що проводяться його урядом. Факт в тому, що Венесуела перестала відігравати важливу роль на світовому ринку нафти. США більше не залежать від імпорту венесуельської нафти. Міжнародні компанії хотіли б повернутися на венесуельський ринок, але не будуть робити серйозних інвестицій, поки при владі залишається діючий уряд.
Нафтовий ринок зіткнувся з втратою венесуельського експорту та значним скороченням поставок з Ірану через санкції США. Оглядач FT зазначає, що більшу частину року очікувалося, що події у Венесуелі будуть формувати нафтовий ринок і вплинуть на підвищення цін, але це думка була помилковою.
Важко передбачити, як цей баланс зміниться в 2019 році. Ринок нафти навчився обходитися без Венесуели. Це означає, що політичні проблеми країни навряд чи будуть вирішені завдяки зовнішньому втручанню.
Наступна "боліваріанська революція" повинна відбутися всередині країни. Поки цього не відбудеться, і без того трагічна ситуація у Венесуелі може тільки погіршитися.
Нагадаємо, в листопаді США ввели нові санкції проти режиму Мадуро у Венесуелі. Зокрема, Трамп підписав указ про заборону транзакцій з венесуельським борговими зобов'язаннями. МВФ прогнозує, що до кінця 2018 року інфляція в Венесуелі складе мільйон відсотків. Падіння ВВП складе 18%. Пізніше Євросоюз відновив широкі санкції проти Венесуели. Санкції передбачають ембарго на постачання зброї і заборону на поїздки, заморожування активів 18 посадових осіб, відповідальних за порушення прав людини, за підрив демократії і верховенства права.