У МЗС Естонії створили міжнародну платформу, яка буде займатися збором доказів злочинів проти прав людини білоруського диктатора Алєксандра Лукашенка. Цю ідею вже підтримали 17 країни Європи, США та Канада, повідомляє "Європейська правда".
Позитивно оцінили майданчик також Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Швейцарія, Британія, Канада та США.
Ця платформа буде працювати як незалежний міжнародний майданчик захисту прав людини. Основна мета - документалізація фактів порушення цих прав у Білорусі після 9 серпня 2020 року, тобто після останніх виборів президента. Ці дані збирають для того, аби у майбутньому притягнути винних до відповідальності.
Цей майданчик буде створено за рекомендацією тих правозахисників, які слідкували за останніми подіями в Білорусі в рамках "Московського механізму" ОБСЄ. Основа платформи - представники неурядових організацій - данської Dignity, британської Redress, білоруського правозахисного центру "Вясна" та Міжнародного комітету з розслідування тортур (Мінськ).
Естонія виділила на цей проект 30 тис. євро. На сьогодні сайт вже доступний.
"Ми ще раз підтверджуємо засудження грубих і систематичних порушень прав людини у Білорусі та нехтування демократичними принципами і верховенства права. Ми продовжимо притягати владу Білорусі до відповідальності і закликати до припинення систематичного переслідування мирних демократичних рухів та негайного припинення насильства й застосування тортур, - йдеться у заяві. - Ми також підтверджуємо свій заклик до створення спеціального розслідування, санкціонованого Радою з прав людини ООН під мандатом Верховного комісара ООН з прав людини та за підтримки відповідних експертів, метою якого буде сприяння притягненню до відповідальності порушників... Матеріали, зібрані платформою, будуть передані такому розслідуванню під егідою ООН, щойно воно розпочнеться".
Олександр Лукашенко став президентом Білорусі в 1994 році. Він кілька разів проводив референдуми і міняв Конституцію, щоб розширити свої повноваження і продовжити термін перебування при владі.
У серпні минулого року в Білорусі спалахнули протести проти режиму Олександра Лукашенка, спровоковані фальсифікацією президентських виборів і міліцейським насильством проти громадян. За цей час тисячі людей були затримані і побиті силовиками, щонайменше п'ятеро протестувальників загинули. Десятки людей зникли безвісти.
Сім вропейських держав, включаючи Україну, доєдналися до санкцій, які Європейський Союз ввів проти чиновників режиму Олександра Лукашенка. Крім України санкції підтримали країни-кандидати в члени ЄС Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, що входять до Європейської економічної зони. Політику цих держав буде приведено у відповідність до рішень Ради ЄС про санкції.
Також санкції проти режиму Лукашенка ввели Велика Британія і Канада. Офіційний Київ «поставив на паузу» контакти з Мінськом. Верховна Рада визнала вибори в Білорусі сфальсифікованими і підтримала введення санкцій.
У той же час, Україна не збирається вводити економічні санкції проти Білорусі. Детальніше про це читайте в статті Володимира Кравченка "Заручники економіки" для ZN.ua.