Відтоді як Росія почала повномасштабну війну проти України, економічні показники стали частиною російської пропаганди, яку вона використовує всередині та за межами країни, щоб вплинути на свою внутрішню аудиторію, а також на політиків і громадськість країн, що підтримують Україну.
Експерти Стокгольмського інституту економіки перехідного періоду при Стокгольмській школі економіки (NIER) зробили короткий огляд розвитку російської економіки до війни як відправну точку для аналізу поточного стану російської економіки.
Проаналізувавши деякі економічні показники, які сьогодні використовуються для підтримки версії про те, що справи в російській економіці йдуть добре, економісти засумнівалися в їх достовірності.
Зокрема, згідно зі статистикою Росстату, 2022 року російський ВВП просів на 1,2% (ушестеро менше, ніж прогнозував уряд на початку війни), після чого одразу ж перейшов до зростання - на 3,6% торік і 4,6% за першу половину 2024 року. Однак російська влада занижує ключовий економічний параметр - рівень інфляції, що випливає з підрахунків шведських економістів.
За даними Росстату, індекс споживчих цін у 2022 році зріс на 11,9%, у 2023-му - на 7,4%, за січень-вересень 2024-го - на 5,8%. Сумарно - 27,1% від початку війни. Однак альтернативні метрики інфляції дають цифри в рази вищі, зазначають NIER. Так, індекс цін на повсякденні товари (FMCG), що розраховується Роміром на основі реального кошика споживання росіян, підскочив на 33,4% у перший рік війни, 23,2% - у другий і ще 13,7% за 9 місяців 2024 року. У сумі - на 87%.
Якщо скоригувати зростання ВВП Росії не на офіційну інфляцію, а на дані «Роміра», то зростання на 3,6% торік перетворюється на спад на 8,7%. До речі, практично такі самі цифри вказують російські економісти, які виїхали за кордон 2022 року, але продовжують стежити за економікою Росії та аналізувати те, що відбувається.
У доповіді також приділяється увага залежності російської економіки від доходів, одержуваних від експорту нафти. Коливання цих доходів значною мірою визначаються світовими цінами на нафту (і, навпаки, лише незначною мірою - обсягами видобутку), які протягом десятиліть визначали віхи російської економіки. Ціна на нафту була основним чинником зростання, розвитку курсу рубля, інфляції, накопичення резервів і фондового ринку. Одним словом, екзогенні зміни цін на нафту визначають добробут країни і ресурси, якими вона володіє для проектування сили за межі своїх кордонів.
Санкції, кажуть шведські дослідники, є важливою частиною того, як сьогодні поводиться російська економіка, і це обговорюється
у доповіді.
У доповіді представлено середньострокові та довгострокові прогнози для російської економіки, і вони не надто втішні.
Економісти NIER використовували ще три альтернативні моделі оцінки економіки Росії, і жодна з них не показала зростання. ВВП, розрахований на основі доларової ціни нафти, торік упав на 1,9%, на основі рублевої ціни нафти - на 8,2%, а модель кореляції за ВВП США показала обвал на 10,9%.
Економічне зростання в Росії сповільниться з 3,7% у поточному році до 1,1% у 2025 році. Про це йдеться в економічному прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Очікується, що падіння російського ВВП буде найістотнішим серед 22 найбільших економік світу.