Опозиціонер Олексій Навальний не дарма обрав прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва за ціль під час протестів минулої неділі. Це був стратегічний розрахунок. Президент Володимир Путін лишається популярним. Навіть росіяни, яким він не подобається, вагаються, чи варто їм виступати проти нього відкрито і прямо.
Про це сьогодні пише видання The Economist. Медведєва ж багато хто не любить і вважає слабким. Немало росіян звинувачують саме його в ослабленні економіки. Впродовж останніх трьох років під тиском західних санкцій і обвалу цін на нафту економіка Росії перейшла від стагнації до рецесії. І споживачі відчули цей біль. Щоправда, з початку року ВВП Росії почав демонструвати незначне зростання. Але роздрібна торгівля продовжує падати, а не рівність зростає.
Втім, протести у неділю не були націлені лише проти уряду Медведєва. Вони стали вираженням загального невдоволення системою. Як сказала пенсіонерка Ангеліна з Москви: "Я втомилася від цього безладу".
Масштаб і географія протестів здивували багатьох оглядачів. Аналітики і соціологи довго наполягали на тому, що ніяких акцій незгоди не буде. 83% росіян під час опитувань говорили, що вони не будуть брати участь в політичних протестах, хоча лише 50% опитаних зізнавалися, що не вважають нинішній курс Росії правильним. Про це свідчать дані "Левада Центру". Але опитування можуть бути поганим індикатором народних настроїв, особливо в російських регіонах, які особливо гостро відчули економічний спад. Для багатьох, хто вийшов на вулиці в неділю, здається, роздратування взяло гору над апатією і страхом.
"Якщо мене посадять на 15 днів, я буду рада. Сяду на дієту", - жартувала учасниця протесту в Москві Олена.
Протести також продемонстрували зміну поколінь. Якщо в 2012 році на Болотній площі були здебільшого представники середнього класу, то у минулі вихідні на вулиці вийшли підлітки і молодь, які не пам'ятають свою країну без Путіна.
"Суть демократії в тому, що у різні часи потрібні різні правителі", - сказав студент-програміст, який в неділю вперше вийшов на протест.
"Вони вже при владі 17 років, настав час змінити лідера", - додав він.
Видання зауважує, що російські ЗМІ і чинвоники спробували вдати, ніби у минулі вихідні нічого не відбулося. Державні телеканали розповідали глядачам про Україну, виверження вулкану на Камчатці і стрілянину в нічному клубі в Огайо. Кремль ніяк не прокоментував російські події. Масові арешти демонстрантів, здається, стали репетицією перед виборами 2018 року. Чиновники досі сподіваються, що анексія Криму і патріотичний ентузіазм виграють для Путіна четвертий президентський термін. Кремль поставив собі за мету добитися 70% явки і такої ж підтримки виборців. Росіяни в опитуваннях досі називають анексію Криму "другим найбільшим здобутком" після перемоги в Другій світовій війні, а рівень підтримки Путіна лишається вище 80%.
"Але ефект "кримнашу" поступово счезає. Святкування річниці анексії на початку місяця пройшло без особливого запалу. Економічні проблеми і корупція хвилюють росіян більше, ніж невирішена війна в Україні", - пише видання.
Експерт "Левада Центру" Денис Волков вказує на те, що анексія Криму втратила актуальність для росіян, і фокус групи все менше говорять про неї.
У неділю, 26 березня, в Москві, Санкт-Петербурзі та інших російських містах почалися акції протесту проти корупції. Приводом для виступу стало розслідування "Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про розкішне життя прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.
Через 20 хвилин після початку акції протесту в Москві був затриманий російський опозиціонер Олексій Навальний.
Детальніше про протести в Москві та інших російських містах читайте в матеріалі: "Антикорупційні протести в Росії: головне".