Існує три причини, через які Італія виступає проти санкцій щодо Росії, пише The Economist.
У четвер, 19 березня, лідери європейських країн повинні були на саміті підняти питання дострокового продовження санкцій щодо Росії. Однією з країн, які зайняли жорстку позицію проти такого продовження, є і Італія. Країна переживає дискомфорт від розколу у відносинах між Росією і Заходом. Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці хотів би допомогти президенту РФ Володимиру Путіну повернутися до колишнього стану справ. Ці наміри італійської чиновника підкріплені геополітичними та історичними підставами.
Під час холодної війни італійські уряди (на чолі з християнськими демократами) мали тверду проамериканську позицію. Але комуністична партія в країні займала завжди сильну позицію, її лідери фактично жили в Радянському Союзі. Після 1989 російські відносини з усіма європейськими країнами покращилися.
Російський президент Володимир Путін мав добрі стосунки з колишнім лівоцентристським прем'єр-міністром Італії Романо Проді, також і з екс-прем'єром, правоцентристом Сильвіо Берлусконі, який допоміг укласти угоду між НАТО і Росією в 2002 році. В одній зі своїх останніх поїздок в Італію (в листопаді 2014 року) Путін зупинявся в резиденції Берлусконі.
Ренці відвідав Москву на початку березня, і це був перший офіційний візит представника європейської країни в Росію після початку конфлікту в Україні. Італійський прем'єр повторив важливість реалізації мінських угод. Він також розповів для прикладу про Трентіно-Альто-Адідже - автономному італійському регіоні, який колись був частиною Австро-Угорщини.
Автор називає три причини, чому Італія може виступати проти санкцій щодо Росії. Так, це великі геополітичні побоювання Ренці, які стосуються величезної кількості біженців із Східної України.
Крім того, Італія сподівається, що Росія могла б допомогти в боротьбі з розповсюдженням хаосу в Лівії, яка є одним з основних постачальників нафти в країну. Для Риму загроза з іншого боку Середземного моря, представляється більш важливою, ніж загроза від експансіонізму Путіна в Україні.
По-третє, але не менш важливо, нинішні санкції завдають шкоди італійським бізнес - інтересам. Італія є другим за величиною торговим партнером Росії в ЄС після Німеччини, і четвертим - за величиною в усьому світі. Росія постачає приблизно 15% нафти Італії і 30% - газу. Росіяни є споживачами предметів розкоші" з Італії, і потоки російських туристів в цю країну збільшилися майже в два рази в період між 2008 і 2013 роками.
Негативний вплив санкцій на бізнес - це погана новина для Ренці, враховуючи крихкий економічний стан Італії. Як зазначає автор статті, ультраправа антиєвропейська партія "Північна ліга", яка виступає проти санкцій, набирає обертів. Путін вже зустрічався з лідером цієї партії Маттео Сальвінії кілька разів.
Італія проводить регіональні вибори в травні, в тому числі, у підприємницькій регіоні Венето, де "Північна ліга" має сильну позицію. Це може змусити Ренці продемонструвати ще раз, що італійсько-російське партнерство все ще існує.
Повідомлялося, що Bloomberg назвав сім країн ЄС, які не згодні достроково продовжувати санкцій проти Росії. Як писало раніше видання The Financial Times, країни ЄС не можуть прийти до згоди в питанні санкцій проти Росії. Великобританія і країни Балтії, Скандинавії є прихильниками жорсткої лінії по відношенню до РФ. Вони наполягають на тому, щоб санкції проти російських компаній як мінімум були достроково продовжені. Однак Франція, Італія та Іспанія дали ясно зрозуміти: вони не будуть ризикувати і достроково продовжувати санкції, провокуючи Москву, і ставлячи під загрозу тендітні мінські досягнення.
Як писало ZN.UA, за останній рік Ренці демонстрував зовнішню єдність з партнерами по "Великої сімки" та ЄС з питання російської агресії.