У Держдуму РФ внесено законопроєкт про визнання "співвітчизниками" тих, хто "володіє російською мовою".
Автор документа - член "Єдиної Росії", перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків зі співвітчизниками Константін Затулін.
У документі прописано, що “співвітчизниками” є всі люди та їхні нащадки, які живуть в інших країнах та володіють російською мовою. Багато формулювань у документі розмиті. Одне з них, наприклад, каже, що "співвітчизниками" можна визнати всіх тих, хто "історично проживає на території Росії, а також ті, хто зробив вільний вибір на користь духовного, культурного та правового зв'язку" з РФ.
Пояснювальна записка до законопроєкту говорить, що володіння російською мовою це "необхідна умова відповідності конституційної вимоги до держави забезпечувати загальноросійську культурну ідентичність співвітчизників, які проживають за кордоном".
Також законопроєкт пропонує уточнити перелік народів, які проживали та проживають у РФ.
До зазначеного переліку входять:
- державотворчий народ (росіяни);
- представники білоруського та українського народів, "пов'язаних із державотворчим народом спільністю історичної долі та культури";
- представники народів, які проживають у відповідних національно-територіальних утвореннях на території Російської Федерації;
- представники корінних нечисленних народів, що входять в Єдиний перелік корінних нечисленних народів Російської Федерації, затверджений постановою Уряду РФ від 24.03.2000 № 255;
- представники інших "народів, що історично проживають біля Російської Федерації". Перелік народів, що історично проживають на території Російської Федерації, для цілей цього закону формується із зазначених груп та затверджується Урядом Російської Федерації.
Зміни вносяться до пункту 3 статті 1 та абзац сьомий статті 2 федерального закону "Про державну політику Російської Федерації щодо співвітчизників" від 1999 року. Проте слід зазначити, що у пункті 3 чинної статті 1 закону немає згадки про володіння російською мовою. Однак у статті 1 говориться, що співвітчизниками вже є особи, “народжені в одній державі, які проживають або проживали в ньому і мають ознаки спільності мови, історії, культурної спадщини, традицій та звичаїв, а також нащадки зазначених осіб за прямою низхідною лінією”.
У документі наголошується, що "федеральний закон набирає чинності після закінчення 180 днів з дня офіційного опублікування, необхідні для підготовки нормативних актів, що його забезпечують".
У документі не пояснюється поняття "Російська держава". При широкому трактуванні може йтися про Польщу та Фінляндії, що входили до Російської імперії.