Пандемія коронавірусу призвела до найбільшого «глобального економічного шоку» з часів Другої світової війни. Карантин та падіння споживчих витрат призвели до кризи на ринку праці, в результаті якої майже 500 мільйонів штатних робочих місць «розчинилися в повітрі». Світова торгівля зазнала втрат, коли країни закривали свої кордони. Ще глибшої економічної катастрофи вдалося уникнути лише завдяки безпрецедентному втручанню центральних банків в роботу фінансових ринків, державній допомозі працівникам та фірмам, а також завдяки значному збільшенню бюджетного дефіциту, пише журнал The Economist.
Наразі, здається, світова економіка починає «пристосовуватися» до нової реальності, збій було «синхронізовано». Однак у міру поступового відновлення глобальної економіки, відкриваються величезні прогалини між темпами розвитку економіки різних країн, а це може неабияк вплинути на усталений світовий порядок.
Згідно з прогнозами, до кінця наступного року економіка Америки буде такою ж, як і в 2019 році, але економіка Китаю буде на 10% потужнішою. Європа все ще буде відчувати економічну слабкість. Найпотужніші економіки світу відновлюються різними темпами, що збільшує розрив між впливовими країнами. Розрив темпів зростання в 50 економіках зараз є найширшим за 40 років.
Така варіація є результатом розбіжностей між державами. Найважливішим фактором є поширення захворювання. Якщо, для прикладу, Китаю зараз вдається краще контролювати пандемію, тоді як Європа та Америка вступають у боротьбу з другою хвилею пандемії коронавірусу. Париж зачинив свої бари, а Мадрид почав запроваджувати часткові карантинні обмеження.
Ще один фактор - це вже існуюча структура економік. Набагато простіше керувати заводами в умовах соціальної дистанції, ніж вести бізнес у сфері послуг, який передбачає «особистий контакт». Виробництво складає значну частину економіки в Китаї.
Третім фактором є загальна політика країн, яка включає те, як уряди реагують на структурні зміни, спричинені пандемією. Важливим моментом є і можливість урядів країн стимулювати власну економіку.
Пандемія призведе до того, що економіки країн стануть менш глобалізованими, більш «оцифрованими» та «менш рівними».
Оскільки країни намагаються «зменшити ризики» в своїх ланцюгах поставок, виробники починають орієнтуватися на внутрішні ринки власних держав.
Поки офісні працівники продовжують працювати дистанційно, людям, які раніше працювали офіціантами, прибиральниками та продавцями, здебільшого доведеться шукати нову роботу.
Все ще продовжує зростати рівень безробіття.
По мірі збільшення активності ведення справ в Інтернеті, в бізнесі почнуть домінувати компанії з найсучаснішими технологічними можливостями та найбільшими сховищами даних. Вже можна спостерігати «цифровий сплеск» в банківській галузі.
Завданням демократичних урядів буде адаптація до всіх цих змін.
При цьому всьому, Китай, здається, зумів розпочати «вдалий вихід» із пандемії, принаймні в короткостроковій перспективі. Китайська економіка швидко відновлюється. Лідери Китаю планують узгодити новий п'ятирічний план, який буде базуватися на стратегії високотехнологічного державного капіталізму китайського лідера Сі Цзіньпіна. Однак, пандемія все-таки змогла виявити деякі економічні вади Китаю.
І в довгостроковій перспективі китайська система нагляду та державного контролю над бізнесом може перешкоджати «свободі підприємців».
Зараз Європа відстає в темпах економічного відновлення від Китаю. Європейська реакція на пандемію ризикує надовго залишити економіки країн Європи в стані застою. На території ЄС зараз змінені «правила оголошення банкрутства», мовчазне терпіння з боку банків та механізми надання державної допомоги можуть ненадовго продовжити життя «зомбі-фірм», які рано чи пізно все-одно збанкрутують. Якщо в Європі і надалі пануватиме така стратегія, то економічне падіння серед європейських країн може перерости в довгострокову перспективу.
З США ситуація більш заплутана. Більшу частину часу Америка намагалася знайти баланс під час пандемії. Це забезпечило створення мережі безпеки для безробітних та більший стимул для економіки, ніж можна було очікувати. Через те, що американський уряд не намагався рятувати «зомбі-фірми», це дозволило економіці почати пристосовуватися до нових умов. Частково саме через це, на відміну від Європи, Америка вже спостерігає незначне створення нових робочих місць.
Натомість слабкість Америки проявляється в політичній поляризації. Цього тижня президент США Дональд Трамп фактично відмовився від переговорів щодо оновлення економічного стимулювання, внаслідок цього економіка може впасти через «фіскальний обрив».
COVID-19 нав'язує нову економічну реальність. Кожна країна буде змушена адаптуватися, але перед Америкою стоїть найскладніше завдання. Якщо США планують «очолити постпандемічний світ», Америці доведеться перезавантажити свою політику, резюмує журнал.