12 грудня 2015 року багато світових лідерів прийняли Паризьку кліматичну угоду, яка повинна була стати шляхом у нове майбутнє. Минуло п’ять років, але значного прогресу так і не було досягнуто, до того ж, ситуацію в світі загострила ще й пандемія коронавірусу. Однак, проблема зміни клімату нікуди не зникає, і вона потребує негайного вирішення, пише британська газета The Guardian.
При цьому, після 2015 року все-таки відбулося багато обнадійливих подій. У листопаді 2021 року Велика Британія прийме 26-ю Конференцію ООН з питань зміни клімату у Глазго. Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон визначив мету скоротити викиди парникових газів у Великій Британії щонайменше на 68% до 2030 року. Китай оголосив на Генеральній Асамблеї ООН у вересні, що планує досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, а Японія та Південна Корея пообіцяли зробити це до 2050 року. США за часів нового президента Джо Байдена, швидше за все, знову приєднаються до Паризької кліматичної угоди.
Але найбільшою можливістю протистояти кліматичній кризі може бути пандемія COVID-19. Без сумніву, пандемія коронавірусу - це трагічний епізод в історії: майже 70 мільйонів людей інфікувалися вірусом у всьому світі, а понад 1,5 мільйона втратили життя. Вірус став причиною найважчої соціально-економічної кризи з часів Другої світової війни. Наразі пріоритетом має бути надання медичної та економічної допомоги постраждалим.
Але важливо, щоб ресурси, спрямовані на відновлення після коронавірусної кризи, також були направлені і на боротьбу проти кліматичної кризи, загрози не менш нагальної, ніж пандемія. Деякі політичні лідери вже схилялися до цих міркувань: президент Франції Емманюель Макрон був одним із перших таких політиків, адже його уряд відмовився надавати стимули авіакомпаніям, які не вживатимуть заходів для різкого скорочення викидів.
Такі заходи дійсно необхідні. Якщо уряди будуть витрачати великі ресурси на зменшення безробіття та стимулювання відновлення економіки, справедливо, щоб ці ресурси також спрямовувалися і на створення суспільства, яке є більш екологічними та стійким, з відмовою від застарілих моделей минулого.
Необхідно розширювати відновлювані джерела енергії. Перехід до відновлюваних джерел енергії - це шанс здійснити далекоглядні інвестиції, які раніше вважалися занадто ризикованими. Цей шанс варто використовувати, поки є така можливість.
Для організаторів кліматичної конференції наступного року основна увага повинна бути зосереджена на економіці посткоронавірусного світу та, зокрема, на трьох сферах: як узгодити економічне відновлення із кліматичними цілями; як багатші країни можуть допомогти «пом’якшити» глобальний борг і як створити надійні механізми для моніторингу прогресу країн за кліматичними цілями.
Уряди держав повинні приїжджати до Глазго з чіткими і конкретними прикладами того, як їх зусилля, спрямовані на відновлення після COVID-19 підтримують кліматичні ініціативи. Підтримка галузей промисловості, які є найбільшими джерелами шкідливих викидів, зокрема таких як авіаперевезення та судноплавство, повинна враховувати дотримання кліматичних цілей.
Більш заможні країни можуть надати допомогу країнам з низьким та середнім рівнем доходу для їх «оздоровлення». Багатосторонні зусилля щодо економічного відновлення повинні обов’язково враховувати досягнення важливих кліматичних цілей. Сюди можуть входити проекти громадських робіт або впровадження мереж відновлюваної енергії.
G20, працюючи у партнерстві з міжнародними фінансовими установами, регіональними організаціями та Зеленим кліматичним фондом, може запропонувати звільнення від заборгованості саме тим країнам, які зобов'язуються до більш чітких кліматичних цілей і розглянути такі інноваційні механізми, щоб заощаджені гроші використовувалися для фінансування кліматичних цілей.
Глобальні кліматичні зобов’язання часто критикуються, оскільки за ними не здійснюється достатній моніторинг. Для того, щоб виправити цю помилку, можна створити спеціальний прозорий механізм для моніторингу зусиль щодо кліматичних цілей, щоб ЗМІ та громадськість могли бачити, який прогрес досягнуто. Політики повинні зрозуміти, що 2021 рік може стати останнім шансом на «кліматичне відновлення», резюмує газета.