Росія не перемагає у війні з Україною. Вона може навіть програти. Але жоден сценарій розвитку подій не на користь Владіміру Путіну, про що він точно знає, будучи ветераном Холодної війни.
Востаннє Москва зазнала поразки у війні в 1980-х роках у Афганістані. Після швидкої перемоги на початку вторгнення 1979 року радянська армія зіштовхнулася з партизанським опором по всій країні. Спочатку цей опір не був ефективним, тому що радянські війська повністю контролювали повітряний простір, - пише CNN. Як і адміністрація Джо Байдена сьогодні, в ті часи команда Рональда Рейгана боялася ядерної конфронтації з СРСР. Тож спочатку Вашингтон не хотів давати афганським військам засоби ППО.
Але в 1986 році ситуація змінилася. ЦРУ озброїло афганців ракетами Stinger, які покінчили з радянським домінуванням в повітряному просторі й підвищили афганські можливості завдати значних втрат радянській армії на полі битви. Розуміючи, що війну програно, Москва вивела війська з Афганістану в лютому 1989 року, встановивши маріонетковий комуністичний уряд, який був повалений через три роки після того, коли сам СРСР теж припинив своє існування.
Офіційні цифри про втрати в Афганській війні, яка тривала більше 9 років, говорять про 15 тисяч загиблих радянських солдатів. Саме тому дуже показово, що лише за один місяць війни проти України Росія втратила рівно стільки ж військових. Коли радянська армія вийшла з Афганістану в 1989 році країни і народи Східної Європи, які на той час були під радянським ігом, зробили висновки. Якщо грізна армія СРСР не змогла перемогти у війні проти афганських партизан, чи здатна вона контролювати долі людей у Східній Німеччині, Угорщині й Польщі?
Провал у радянській війні в Афганістані забив величезний цвях у труну комуністичної імперії. Не випадково, що Берлінська стіна була повалена через лічені місяці після того, відкривши Східну Німеччину для Заходу. І це, напевне, стало переломною подією для на той час юного Путіна. Він якраз був офіцером КДБ в Східній Німеччині. Коли Путін попросив у Червоної армії інструкції, що йому робити, йому сказали: «Москва мовчить». З того часу Путін намагався скасувати це «мовчання» Москви, добиваючись відбудови якомога більшої кількості елементів колишньої російської слави.
Але нищівні наслідки поразки СРСР в Афганістані не унікальне явище в російські історії. Рівно так само монархія Романових була повалена після військових поразок на початку 20-го століття. Ці поразки поставили крапку в 300-річному правлінні династії. Під безпорадним керівництвом царя Миколи ІІ катастрофічна поразка Росії у війні з Японією в 1905 році стала першим випадком, коли азійська держава перемогла європейську. Ефект від невдачі в тій війні дуже швидко був посилений російською поразкою в Першій світовій. Все це на додачу до низки інших факторів призвело до повалення режиму Миколи ІІ в 1917 році й подальшого встановлення радянської диктатури.
Варто зауважити, що Йосип Сталін вийшов переможцем з Другої світової війни, попри катастрофічні втрати на рівні 25 мільйонів громадян. Ця перемога дозволила Сталіну залишатися при владі, попри те, що він був кривавим диктатором. Видання The Economist на початку місяця оголосило про «сталінізацію Росії».
«Власне, це точно мета Путіна. Але важко бути неостанілістом, якщо ти лузер, а поразка Путіна в Україні не виключена», - йдеться в статті.
Звісно, лишається загроза, про яку застерігають США: що припертий до стіни Путін може застосувати хімічну чи біологічну зброю. Прес-секретар Кремля Дмітрій Пєсков не виключив і ядерний удар під час інтерв’ю CNN. Путінська війна може довести його до межі, за якою він наважиться застосувати зброю масового знищення. Але навіть після цього він все одно може програти у війні проти України. Путін точно не так мріяв відродити «російську славу». Ці його мрії дуже швидко перетворюються на попіл.