UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чому влада країн обирає хибні стратегії боротьби з пандемією — The Economist

Уряди повинні ретельно обмірковувати власні рішення стосовно боротьби з COVID-19.

Схоже, що найближчим часом пандемія коронавірусу не збирається відступати. Кількість інфікованих продовжує зростати у всьому світі. Протягом наступних кількох днів кількість зафіксованих смертей від COVID-19 може перевищити мільйон. З моменту початку пандемії, дев'ять місяців тому, щотижневі випадки, зареєстровані Всесвітньою організацією охорони здоров'я, зростали дуже повільно, але зовсім скоро коронавірус став неконтрольованим, пише журнал The Economist.

Найбільше від коронавірусу страждають країни, що розвиваються. Індія реєструє понад 90 тисяч випадків на день.

Та навіть деякі потужні європейські країни, які вважали, що взяли хворобу під контроль, зараз ведуть боротьбу з другою хвилею пандемії.

В Америці офіційна кількість загиблих на цьому тижні перевищила 200 тисяч, а кількість хворих невпинно зростає по всіх штатах.

Приблизно один відсоток тих, хто вижив, отримали хронічні проблеми зі здоров’ям. А в менш розвинених країнах ситуацію ускладнює ще й бідність та голод.

Ще більше навантаження на системи охорони здоров’я спричинить сезонний грип. Статистика насправді лякає, але вона містить як позитивні, так і негативні моменти.

Розробка процесу лікування коронавірусу робить хворобу менш смертоносною.

На початку другої хвилі пандемії люди вже мають деякі інструменти боротьби з хворобою.

Але, COVID-19 все ще не збирається відступати, а багато урядів підводять своїх громадян, обираючи хибні стратегії стримування пандемії.

COVID-19 залишатиметься загрозою протягом місяців, а, можливо, й років. Влада повинна це враховувати.

Країни почали збільшувати масштаби проведення тестування на коронавірус, збільшення діагностованих випадків у Європі відображає реальність.

Загальна кількість підтверджених випадків хвороби істотно впала з піку, який становив понад 5 мільйонів на день у травні.

Однак, саме додаткове тестування є однією з причин, чому рівень смертності від захворювання, здається, падає.

При цьому, падіння смертності також відображає і медичний прогрес. Зараз лікарі розуміють, що інші органи, крім легенів, такі як серце та нирки, знаходяться в зоні ризику і навчилися проводити симптоматичне лікування.

У британських відділеннях інтенсивної терапії 90% пацієнтів знаходились на апаратах штучної вентиляції легенів на початку пандемії, у червні таких хворих було лише 30%.

Деякі препарати, включаючи дексаметазон, зменшують кількість смертей у тяжкохворих на 20-30%. Летальні випадки в Європі зараз на 90% нижчі, ніж навесні, хоча цей розрив зменшиться, коли хвороба знову почне активніше поширюватися серед найбільш вразливої частини населення.

Однак, варто очікувати і на прогрес. Моноклональні антитіла, які нейтралізують вірус, можуть бути доступні вже до кінця року. Вакцини також на стадії розробки.

Проте в найкращому з усіх можливих варіантів, пандемія залишатиметься частиною повсякденного життя людства аж до 2021 року.

Навіть якщо з’явиться вакцина, важко спрогнозувати, чи буде вона стовідсотково ефективною. ЇЇ дія може бути тимчасовою, або занадто слабкою для людей похилого віку, імунна система яких є більш вразливо..

Для того, щоб більшість людей змогли пройти вакцинацію, також знадобиться багато часу. Ймовірно, будуть суперечки щодо того, хто отримає вакцину першим.

Та навіть при наявності мільйонів доз вакцини, не всі люди готові вакцинуватися. Опитування, які проводилися в декількох країнах, свідчать про те, що чверть дорослих (включаючи половину росіян) відмовляються від вакцинації - ще одна причина, через яку хвороба може залишитися.

Отже, в найближчому майбутньому боротьба з COVID-19 залишатиметься випробуванням. І ця боротьба передбачатиме подальше тестування та відстеження хвороби, соціальне дистанціювання та відкриту комунікацію з урядом.

Але влада більшості країн все ще «неправильно розуміє коронавірус» та некоректно оцінює масштаби катастрофи.

При цьому, уряди держав знову зіштовхнулися з серйозною дилемою: запровадити жорсткий карантин, щоб запобігти поширенню хвороби, чи «залишити життя людей відкритим», щоб не постраждала економіка.

Одні підтримують стратегію Щвеції в боротьбі з COVID-19, яка не запроваджувала карантин. Інші орієнтуються на Нову Зеландію, яка запровадила локдаун, щоб врятувати життя людей.

При цьому, різні стратегії діють в різних країнах по-своєму.

Уряди повинні визначити компроміси, які мають найбільший економічний та соціальний сенс. Носіння масок має бути обов’язковим. Відкриття шкіл, а не барів, має бути пріоритетом.

Коли COVID-19 лише починав поширюватися світом, уряди країн запанікували і «натиснули на аварійне гальмо». Однак, під час другої хвилі у них вже немає виправдань. Відтепер влада повинна ретельно обмірковувати власні рішення.

Занадто поспішаючи повернутися до «нормального життя», Іспанія зазнала невдачі. Британія не може забезпечити належне проведення тестування на наявність коронавірусу. Американські центри з контролю та профілактики захворювань, колись найповажніші у світі, страждають від помилок, поганого керівництва та суперечливих рішень президента. Пандемія все ще триває. З часом, вона вщухне, але зараз влада зобов’язана тримати ситуацію під контролем, резюмує журнал.

Читайте також: Пандемія коронавірусу «вбиває» гарні манери — Bloomberg

Раніше повідомлялося, якою може бути стратегія Європи у боротьбі з другою хвилею пандемії.